Життєвий, науковий і політичний шлях
Юрія Бойка-Блохина

Творчість Юрія Бойко-Блохина – це глибокий аналіз і унікальний синтез,
це поєднання спеціалізованих узагальнень, це, нарешті,
включення української культури у світовий процес,
в якому вона власне посідає своє істинне місце.

(Р. Рибальченко. «Він став легендою живою». Українське слово, 23.06.1994).

Блохин

Доповідь проф. Ю. Бойка-Блохина про Т. Шевченка на науковій конференції в Лондоні, присвяченій 125-річчю смерті великого поета. 12.04.1986 / Юрій Бойко-Блохин ; УІС // Архів ОУН в УІС. – Лондон, 1986. – Ф. 31 оп. 2 од. зб. 12, од. обл. 1

Біографічні штрихи

Коротка біографія

Юрій Бойко-Блохин народився 25.03.1909 року. В родинній Євангелії зафіксовано навіть точний час його народження – о 9 годині. Як згадує Юрій, змалечку йому говорили, що він «козацького роду», хоча він був тільки по материній лінії козаком, а по батьковій – належав до «роду гречкосіїв». З малих років у нього було велике зацікавлення до поняття «козак». Недалеко від родинного помешкання була касарня донських козаків, але який з нього козак, він ще не збагнув, аж поки не навчився читати.

Рідний край

Місце народження Юрія – Миколаїв, портовий осередок, де зливаються Буг та Інгул, утворюючи лиман, що вражає своєю поетичною  красою, положистими і скелястими берегами, овіяними морськими вітрами, мальовничий куточок України з довгими  скверами, засадженими розкішними акаціями, прямими, мов шнурочки, вулицями, бруківкою, порослою подекуди шпоришем. А на найвищому дикому узбережжі – масивна будівля старовинної каторжної тюрми, з якою пов’язані страшні й болючі для Юрія спогади тюремного життя.

Культурна спадщина Юрія

Батько Юрія, як він писав, «був активним «просвітянином», хоча й працював на заводі, знав особисто відомого українофіла контр-адмірала М. Аркаса. В політику глибоко не входив, але, як почалась завірюха 1917 року, він, щоб збагнути її шляхи, старанно студіював історію великої французької революції за тритомником Рембо. Був чоловік вдумливий, релігійний, урівноважений, упертий і відданий українській культурі». Знав тато колядки, безліч пісень: весільних, козацьких, бурлацьких і дещо з Лисенка, Стеценка, так що ми, творили хатній хор і вечорами захоплено концертували.

hk4d

acegaming888

acegaming888

Barca138

plazaslot

acetoto888

slot qris

plazaslot

slot20

acetoto888

qq365

qq365

slot gacor

slot dana

pay4d

scatter hitam

pay4d

188bet

slot qris

slot gacor

tototogel

slot88

slot97

slot97

slot pulsa

slot97

EBET188

slot97