Згадайте нас – бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
Н. Виноградська, поема «Голодомор»
У 2025 році вшанування пам’яті жертв Голодомору відбувається в умовах триваючої повномасштабної війни, коли росія знову застосовує злочинні методи, добре знайомі українському народові з минулого. Як і дев’яносто років тому, ворог прагне зламати українську ідентичність, знищити нашу культуру, свободу й державність. Саме тому збереження історичної пам’яті та правди про Голодомор 1932–1933 років сьогодні набуває особливо вагомого значення.
З метою вшанування пам’яті мільйонів невинно закатованих голодом українців у музеї-архіві імені Юрія Бойка-Блохина оформлено книжкову виставку «Не згасне в серці пам’яті свіча». Експозиція висвітлює найтрагічніші сторінки нашої історії та розповідає про причини, механізми й наслідки злочинів тоталітарного більшовицького режиму.

На виставці представлені матеріали та документи, які розкривають всю трагедію голоду в Україні, його наслідки та свідчення людей, що пережили ті трагічні роки. Зокрема, свідчення очевидців, матеріали Міжнародних конференцій «Голодомор 1932-1933 років в Україні», котрі відбувалися в Мюнхені (2006-2017 років); Матеріали 4 Міжнародної науково-практичної конференції «Міждисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду» (Київ, 19 листопада 2020 р.). На виставці також представлена наукова література: «Геноцид українців 1932-1933 рр. За матеріалами досудових розслідувань» // О. Петрисишин, М. Герасименко, О. Стасюк. – Київ, 2021 р.; «Україна. Голодомор 1046-1947 років: непокараний злочин, забуте добро». – Київ, 2017 р.; «Знімали у тайзі кіно про хліб (повість)» та «Непокарані вбивці нації» (документи і матеріали). – Київ, 2013 р., автором яких є Андрій Бондарчук; В. Сергійчук. «Як нас кормили Голодом». Вид. 3. – Київ, 2006 р.; Т. Конончук. «Затемнення українського сонця, або Трагедія Голодомору 1932-1933 років у фольклорі України». – К., 1998 р., збірник наукових праць «Голодомор – геноцид 1932-1933 років» – Мюнхен, 2009 р., «Голодомор та Голоди в Україні: Україна пам’ятає – світ визнає!» (Мюнхен-Тернопіль, 2022 р.); «Українці – жертви німецьких концентраційних таборів, остарбайтери, діти війни» (2021 р.) та багато іншого.
Матеріали виставки охоплюють архівні документи, історичні дослідження, художні твори, що дозволяють простежити взаємозв’язки політики більшовицького режиму, колективізації, репресій та навмисного винищення українського народу. У представлених виданнях зафіксовано болючі свідчення, крізь які проступає незламність українців, їхня здатність вистояти попри найтяжчі обставини.
Український народ подолав жах Голодомору, продемонструвавши свій дух, свою стійкість. Не знищити ворогу наш народ і зараз, бо сотні тисяч українців та українок боронять свою державу зі зброєю в руках, а мільйони українських громадян, незважаючи на ракетні удари, артилерійські обстріли міст і сіл, перебої зі світлом, теплом, водою, зв’язком, продовжують одружуватися, народжувати й ростити дітей, працювати, молитися за наших воїнів-захисників, волонтерити, донатити на Збройні Сили України і беззаперечно вірити в нашу Перемогу.
Нехай пам’ять про всіх невинних жертв Голодомору згуртує нас, додасть нам мудрості та наснаги на благо світлого майбутнього та зміцнення держави!
Ольга Науменко








