27 травня 2026 року конференц-зала імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі перетворилася на справжній осередок інновацій. У рамках формату «Клуб випускників» та з нагоди прийдешнього 40-річчя поступу університету тут відбулася масштабна зустріч із Максимом Рудичем – випускником альма-матер та аспірантом закладу, керівником напряму біотехнологій Respublika STEAM School, освітнім експертом ЮНЕСКО та півфіналістом Global Teacher Prize Ukraine 2024.
Організаторами події виступили наукова бібліотека УГСП на чолі з директоркою Ольгою Шкирою та факультет природничої освіти на чолі з деканом Юрієм Козубенком. Переповідаємо усі деталі надзвичайно цікавої двогодинної розмови.
Зустріч розпочалася зі вступного слова декана факультету природничої освіти, кандидат історичних наук, доцент Юрія Козубенка, який привітав присутніх та підкреслив важливість адаптації педагогів до нових цифрових інструментів.
«Вчитель несе дуже важливу місію. Можна знати матеріал, але не вміти його донести до людей. Як то кажуть, вміла готувати, та не вміла подавати. У сучасну цифрову епоху треба вміти і готувати, і подавати», – зазначив Юрій Леонідович.
Ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур розширив контекст, звернувши увагу на критичні проблеми галузі. Він зауважив, що середній вік українського вчителя сьогодні становить 47 років, тому залучення молоді є стратегічним завданням.
«Навіть у складний час для держави перемагають ті заклади, де є потужна освітянська база. Якщо в нас не буде правильного виховання дітей, ми можемо на якомусь етапі зупинити війну, але згодом вона продовжиться. Мізки будуть заспамлюватися ворожою інформацією. Згадайте останні обстріли Києва – хто був навідником? Хлопець 18 років, який народився і проживав у столиці. Це недоопрацювання школи, батьків, суспільства. Кожен предмет, зокрема й природничі дисципліни, повинен асоціюватися з вихованням патріотизму та ідентичності», – наголосив Віталій Вікторович та, принагідно, анонсував амбітну мету – створення на базі УГСП потужного та сучасного продукту для підвищення кваліфікації вчителів природничої освіти, до розробки якого планують залучити й Максима Рудича.
Біологічні метафори: мітохондрії щастя та вчитель-коала
Максим Рудич розпочав свій виступ із побажання аудиторії «гормону радості», закликавши бути лідерами, як ядро в клітині, мати незгасиму енергію в мітохондріях та розворушити нейронні зв’язки.
Задля налаштування на роботу спікер продемонстрував сюжет про коал, які харчуються отруйним евкаліптом, майже не п’ють води і мають уповільнений метаболізм. Аудиторія мала відповісти, чому вчителю іноді варто бути коалою. Діаграма Венна підтвердила здогадки зали: вчителю, як і коалі, потрібні спокій, спостережливість та вміння зберігати власний ресурс в умовах, коли доводиться втримувати темп і зчитувати настрій дітей.
Надалі Максим запропонував просканувати QR-код для перевірки емоційної температури через застосунок. Учасники обирали свій стан серед шести варіантів коал: перша – сонна, друга – налаштована на роботу, третя – закохана, четверта – з інсайтом, п’ята – на «чілі», шоста – енерджайзер. Із 17 присутніх проголосували 14, створивши хмару емоцій, що, за словами Максима, є обов’язковим щоденним «криголамом» для розуміння стану дітей, які нині живуть у час тривог і конфліктів.
Максим Рудич розпочав свій виступ із побажання аудиторії «гормону радості», закликавши бути лідерами, як ядро в клітині, мати незгасиму енергію в мітохондріях та розворушити нейронні зв’язки.
Задля налаштування на роботу спікер продемонстрував сюжет про коал, які харчуються отруйним евкаліптом, майже не п’ють води і мають уповільнений метаболізм. Аудиторія мала відповісти, чому вчителю іноді варто бути коалою. Діаграма Венна підтвердила здогадки зали: вчителю, як і коалі, потрібні спокій, спостережливість та вміння зберігати власний ресурс в умовах, коли доводиться втримувати темп і зчитувати настрій дітей.
Надалі Максим запропонував просканувати QR-код для перевірки емоційної температури через застосунок. Учасники обирали свій стан серед шести варіантів коал: перша – сонна, друга – налаштована на роботу, третя – закохана, четверта – з інсайтом, п’ята – на «чілі», шоста – енерджайзер. Із 17 присутніх проголосували 14, створивши хмару емоцій, що, за словами Максима, є обов’язковим щоденним «криголамом» для розуміння стану дітей, які нині живуть у час тривог і конфліктів.
Шлях до успіху: від села на Полтавщині до екранів ТБ
Інтерактив «Міф чи Факт» дозволив залі краще пізнати гостя. З’ясувалося, що Максим виріс у селі на Полтавщині (яке стало його першою лабораторією), починав шлях як вчитель початкових класів, не боїться камери, не хотів кидати викладання і ніколи не знімався в рекламі котячого корму, а також є експертом ранкового телешоу «Сніданок з 1+1» та автором шкільних підручників.
За словами Максима, після школи він пішов у професійний коледж на оператора верстатів із пультом керування, але згодом зрозумів, що це не його. Зважуючись на педагогічний фах, він обирав між столичним університетом Драгоманова та університетом у Переяславі.
«Мені хотілося більше природи, а не грітися від асфальтової температури. На сімейній нараді я вирішив ризикнути. І тут дзвінок від Людмили Михайлівни: «Ви вступили на географію, ми вас чекаємо». Я був у шоці. Якби не цей дзвінок, можливо, все склалося б інакше. Абсолютно не вирішують роль стіни, вирішують люди», – зізнався зірковий випускник.
Психологія учнів та канали сприйняття
Сьогодні вчитель – модератор, який має працювати на уроці лише 20% часу, залишаючи решту 80% дітям. Максим пояснив це на прикладі каналів сприйняття, запропонувавши заплющити очі й уявити слова «пухнасте кошеня», «скрипаль», «лимон». Залежно від першої реакції, учнів можна поділити на групи.
| Тип учня | Особливості сприйняття та формати роботи на уроці |
| Візуали | Одразу бачать образ; їм потрібне створення інфографіки, таблиць та схем. |
| Аудіали | Спочатку чують звук; ефективно засвоюють матеріал через створення TikTok-відео. |
| Кінестетики | Відчувають дотик чи смак; люблять «мейкерство», створення моделей та екосистем. |
| Дигітали | Аналізують слова; найкраще працюють із критичним мисленням, SWOT-аналізом. |
Для глибшого розуміння зумерів спікер порекомендував книгу «Про що думає підліток?» та згадав піраміду логічних рівнів Роберта Ділтса. Крім того, він запропонував методику «парковки запитань» – ватман у класі, куди діти можуть клеїти стікери з тим, що їх турбує. Також учасники заходу заповнювали «Вхідний квиток» – рефлексивну анкету, побудовану на основі «Великої п’ятірки» рис особистості (відкритість, сумлінність, зговірливість, екстраверсія, нейротизм).
Цифровий інструментарій та битва знавців сленгу
Сучасний урок потребує цифрового смарт-кейса. Базою для комунікації залишаються Google Classroom та Microsoft Teams, для інтерактиву Максим радить Kahoot, Quizlet, Padlet, Edpuzzle, а для рутини – нейромережі на кшталт Grok, яка здатна згенерувати стилізовані зображення (наприклад, палеонтолога) для утримання уваги дітей.
Справжній азарт викликала вікторина в Kahoot на знання молодіжного сленгу.
| Сленгове слово | Правильна відповідь у вікторині |
| Вайб | Атмосфера або настрій |
| Рофл | Смішна ситуація або жарт |
| Жиза | Ситуація, знайома з життя |
| Скіпнути | Пропустити |
| Токсик | Людина, з якою неприємно спілкуватися |
| Флексити | Хвалитися або демонструвати щось |
| Крінж | Ситуація, коли ніяково або соромно |
| Це база | Очевидна, правильна думка |
| Імба | Щось дуже круте або сильне |
| Заскамити | Обманути |
| Агритися | Злитися або дратуватися |
Перемогу з результатом 10 145 балів здобула вчителька Переяславського ліцею імені Володимира Мономаха, яка грала під ніком «Лекса», друге місце посів Юрій Козубенко. Переможниця отримала унікальний тренінговий набір «Гігієна 360» зі стікер-паками та інтерактивним посібником, створений за підтримки ЮНІСЕФ, KFW та ГО «Жінки та діти України».
Магія голосу та «Пан Макс» замість по батькові
Окрему увагу було приділено академічному бренду вчителя (Tone of Voice). За словами Максима, голос – це фізіологічний інструмент, який потрібно берегти. Він провів для зали майстер-клас: учасники тримали руки на шиї, відчуваючи вібрацію зв’язок під час вимови слова «школа», та тренували дикцію на скоромовці «Жовтий жук купив жилет, джемпер, джинси і жакет».
Педагог поділився технікою діафрагмального дихання: сидіти на відстані кулака від парти, «посадити плечі на гачок», вдихати так, щоб розширювалися ребра, і дихати поперемінно через різні ніздрі. Для зміни типу дихання (з грудного на черевне) достатньо певним чином схрестити пальці рук.
Цікавою стала дискусія щодо звертання до вчителів. Максим зізнався, що для учнів він – «Капітан Макс» або просто «Пан Макс». Малим дітям важко вимовити «Максим Володимирович», і це створює непотрібний бар’єр. Запровадження звертання «Пан/Пані» – це не панібратство, а споконвічна українська мовна традиція поваги, яка зближує викладача та учня. Присутня в залі Галина Китаєва підтвердила цей тренд, зазначивши, що під час дистанційки діти часто звертаються до неї просто «Пані Галино», читаючи ім’я з екрана.
Майонез на уроці та соціальні мережі без фальші
Стосовно соцмереж Максим порадив перетворити профіль із «фотографій котиків» на інструмент впливу та професійну візитівку. Важливо дотримуватися етики, не розголошувати дані учнів (наприклад, підписувати з батьками договір на використання світлин або приховувати обличчя) і створювати спільні проєкти з колегами (колаборації).
Головний меседж – не прагнути до ідеальності. За словами випускника-педагога, бренд будується на відкритості та вмінні визнавати помилки. Спікер навів приклад з уроку практичної біології, де вони з дітьми робили сир та майонез. Перша спроба створення емульсії провалилася – майонез вийшов надто рідким, але це стало чудовим приводом пояснити дітям, що експерименти мають право на хибу.
Підсумовуючи свій виступ, Максим процитував Василя Сухомлинського, у залі імені якого проходила зустріч: «Розум дитини знаходиться на кінчиках її пальців». Чим більше діти створюють щось власними руками, тим краще навчаються. А на кінчиках пальців дорослих, за словами Максима, лежить контроль над диханням: якщо певним чином схрестити пальці рук, можна миттєво перемикнутися з грудного дихання на черевне.
Завершення, рефлексії та можливості
У фінальній частині заходу до мікрофона підійшла завідувачка кафедри географії, екології і методики навчання Людмила Воловик. Вона пригадала шалену працелюбність Максима, який у студентські роки зміг добитися від Міністерства освіти і науки України дозволу паралельно навчатися на денній формі в УГСП та в Інституті кіно і телебачення. Директорка бібліотеки УГСП Ольга Шкира, яка стала співорганізаторкою події, зізналася, що мріє колись побачити Максима на посаді Міністра освіти України. Гість скромно, але впевнено відповів: «Це дуже амбітна мета. Все попереду».
Наостанок спікери обмінялися корисними анонсами. Максим Рудич запросив колег до апробації нових модельних програм з біології для 7-9 класів та курсу «Пізнаємо природу» для 5-6 класів, яка розпочнеться вже у червні. Також він оголосив про пошук вчителя хімії у свою команду в приватній Respublika STEAM School на столичному масиві Теремки – закладі площею 24 000 квадратних метрів із величезним Maker Space.
Представники університету, зі свого боку, нагадали присутнім педагогам, що саме зараз триває реєстрація на ЄВІ та ЄФВВ до магістратури. Декан Юрій Козубенко та педагог Галина Китаєва підкреслили, що на географію та біологію виділені державні місця, а освітяни віком понад 45 років можуть скористатися урядовими ваучерами на безкоштовне здобуття нової спеціальності.
Зустріч завершилася щирими обіймами, обіцянками нових спільних проєктів та великим колективним фото на згадку про день, коли університетські стіни об’єднали досвід, молодість і цифрові інновації. Вдячні Максиму за приділений час та сучасний, дуже слушний досвід яким він поділився зі сковородинівцями та гостями альма-матер.
Максим Левченко
