Як умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень.
Леся Українка
Ім’я Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач) – овіяне всенародною любов’ю. Вона була людиною виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Поетеса пронесла через усе своє життя велику мудрість справжньої любові до рідної України.
Чимало книг та наукових розвідок, присвячених Лесі Українці, знаходяться у фондах музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Леся Українка увійшла в історію української літератури як письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, піонерка українського феміністичного руху. Її талант виявився у багатьох різновидах літературної праці: поезії, драматургії, прозі, літературній критиці і публіцистиці, перекладацькій роботі і фольклористиці. Вона брала активну участь в громадській діяльності, українському національному русі.
Вивчення життя і діяльності цієї видатної українки продовжується і в ХХІ столітті та вийшло на якісно новий рівень дослідження, адже з’явилася велика кількість літературознавчих, історико-документальних, філософських, наукових праць, проведено ряд дисертаційних досліджень.
Творчість Лесі Українки досліджувало багато вчених як в Україні, так і за кордоном. Надзвичайно багато праць написано німецькими вченими. І саме в Німеччині лесезнавство було вперше засноване відомим українським і німецьким професором, доктором Юрієм Бойком-Блохиним у Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана, де він працював 27 років, читаючи лекції для студентів.
Саме Юрій Бойко-Блохин показав студентам зв’язки Лесі Українки із німецькими романтиками та неоромантиками, і як її романтизм виростав на ґрунті західноєвропейської літератури. Професор зумів захопити німецький науковий світ Лесиними творами, її творчими зв’язками з німецькою літературою і культурою. Про це свідчить Міжнародний Симпозіум «Леся Українка і європейська література», який був проведений професором у 1988 році. За матеріалами симпозіуму вийшов Науковий Збірник: «Lesja Ukrajinka und die europäische Literatur» (Köln – Weimar – Wien: Böhlau Verlag, 1994. – 240 S.). Варто згадати і про Міжнародний симпозіум «Ukrainische Romantik und Neuromantik vor dem Hintergrunnd der europäischen Literatur», який проходив 11-12 січня 1983 року. Науковий збірник вийшов у 1985 році німецькою мовою під однойменною назвою в Гайдельбергу.
Професор Юрій Бойко-Блохин написав багато праць з тематики лесезнавства в Німеччині. Для прикладу розглянемо його працю «Естетичні погляди Л. Українки та її стильові шукання».
У своїй праці професор Юрій Блохин підкреслює: «Естетичні погляди Лесі Українки розвивалися на основі відомих праць західноєвропейських романтиків, які були ґрунтом Лесі Українки для дальшого шукання свого шляху в її естетиці. Естетику Лесі Українки можна зрозуміти тільки на тлі загального розвитку європейської думки ХІХ та початку ХХ століття. Широко, просто таки енциклопедично обізнана, вона своїм гострим аналітичним розумом схоплювала основні тенденції філософського розвитку нових часів та бачила зв’язок естетичних концепцій і літературної практики різних генерацій згаданого періоду, схоплювала ті філософсько-естетичні явища fin de siecle, які долали старе духовне насліддя і очищали місце для нового».
У своїй розвідці «Естетичні погляди Лесі Українки та її стильові шукання» Юрій Бойко-Блохин писав не про зображення вигаданого авторською уявою містичного світу, а саме про його реальну присутність у житті поетеси, що віддзеркалювалося нею у драматичних творах. Літературознавець зазначав, що інтуїтивне бачення незримого, потаємного, зв’язок з містичним та потойбічним поставали з душі поетеси як наслідок потужних емоційних струсів.
Посіяні професором Юрієм Блохиним зерна на німецькому ґрунті плідно проросли. Згодом було засноване «Німецько-українське наукове Об’єднання імені професора Юрія Блохина» (НУНО) в Німеччині, президентом якого є дружина професора Дарина Блохин. Започатковане товариство продовжує працю над вивченням творчості Лесі Українки. Щороку з нагоди вшанування пам’яті Лесі Українки проводяться Міжнародні конференції, наукові читання, академії, круглі столи разом із німецькими та українськими вченими, котрі присвячені вивченню творчості Лесі Українки, видаються наукові збірники.
За останній час було проведено міжнародну конференцію «Життєві і творчі шляхи Лесі Українки», присвячену 100-літтю від дня смерті Лесі Українки (29-31 липня 2012 року) і видано науковий збірник під цією назвою (НУНО, Мюнхен, 2013, 240 с.); проведено круглий стіл «Леся Українка і європейська література» (25 лютого 2013 року), присвячений 99-й річниці від дня смерті Лесі Українки, за участю вчених України; Інтернет-конференцію «Я жива! Я буду вічно жити!», присвячена 100-літтю від дня смерті Лесі Українки та інші.
У 2019 році в Мюнхені Німецько-українським науковим Об’єднанням було проведено ХІ Міжнародну конференцію «Леся Українка в діаспорному літературознавстві. Німецько-українські зв’язки». Видано науковий збірник матеріалів, у якому надрукували свої дослідження німецькі вчені: May Gerhard (Мюнхен), Дарина Блохин (Мюнхен), Марта Оббераух (Мюнхен), Володимир Супрун (Ляйпціг). Дослідження цих вчених – різнобічні, базуються на архівних матеріалах, в яких висвітлюється роль діаспорних вчених у розвитку лесезнавства. У збірник увійшли також матеріали щодо німецько-українських зв’язків з давніх часів до сьогодення, в різних сферах діяльності, висвітлена роль і перспективи цих стосунків у майбутньому.
Цікавою є стаття дослідниці Надії Сташенко «Епати та особливості вивчення творчості Лесі Українки». У своїй роботі вона подала докладний огляд етапів та особливостей вивчення творчості Лесі Українки дослідниками української діаспори. Кожен історичний етап, на думку дослідниці, мав свої особливості, був зумовлений тогочасними історичними обставинами.
Багато праць Лесі Українці присвятила доктор, професор, академік АН ВШУ, член-кореспондент УВАН в Нью-Йорку, президент Німецько-українського наукового Об’єднання імені Юрія Бойка Блохина – Дарина Блохин. Зокрема, заслуговує на увагу стаття «Стильові шукання Лесі Українки на тлі західноєвропейської літератури». У статті висвітлено шлях стильових шукань Лесі Українки і взаємовпливи української та західноєвропейських літератур, особливо французької, німецької, бельгійської, польської. Звернено увагу на співпрацю Івана Франка, Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Доведено, що український неоромантизм розвивався на національному ґрунті, мав стильові особливості – переходив у неокласицизм, поєднанував елементи неоромантизму та неокласицизму.
Надзвичайно цікавою є стаття Дарини Блохин «Лесезнавство у творчості Юрія Блохина». У статті розглянуті деякі праці професора Юрія Блохина з лесезнавства, праці останнього періоду діяльності Лесі Українки, в яких вона виявила себе як неоромантик у поєднанні з неокласиком. Письменниця пішла своїм шляхом – дивилася в минуле інших націй і будувала майбутнє своєї нації. Джерелом її творів була західноєвропейська романтика ХІХ століття. У своїх творах розвивала неоромантику, відповідно до ментальності української нації та її історії боротьби за визволення.
Ще однією цікавою статтею є «Неоромантизм Лесі Українки на тлі західноєвропейської літератури», в якій йдеться про виникнення і розвиток неоромантизму в українській літературі, засновницею якого по праву слід вважати Лесю Українку.
В Університеті Григорія Сковороди в Переяславі знаходиться музей-архів імені Юрія-Бойка Блохина, який відкрили у 2006 році завдяки дружині професора Дарині Блохин. У музеї представлені особисті речі професора, домашня бібліотека науковця. Також в архіві є надзвичайно багато книг, наукових розвідок, присвячених Лесі Українці, які збирав Юрій Бойко-Блохин.
Вивчення творчості Лесі Українки залишається актуальним для дослідження літературознавців й нині, адже відкриває нові аспекти для подальших наукових пошуків.
Ольга Науменко