Бібліотека Університету Григорія Сковороди в Переяславі > Новини > ІХ «Сікорські читання» поповнили фонд бібліотеки новими виданнями

13–16 жовтня 2020 р. у Переяславі на базі університету вдев’яте відбувся традиційний Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання». Він продовжив щорічну традицію вшанування пам’яті визначного музейного діяча, Героя України Михайла Івановича Сікорського. Відтак, фонд книгозбірні університету традиційно збагатився новими краєзнавчими виданнями, на які ми хочемо звернути увагу шановної аудиторії читачів:

Михняк М. Були над Дніпром Трахтемирів і Монастирок : документи, спогади, світлини / М. Михняк. – Київ : Український пріоритет, 2020. – 576 с., іл. (Серія: «Затоплені села Переяславщини»; кн. 3);

 Дослідження на основі архівних джерел, спогадів та численних світлин знайомить із життям протягом кількох століть аж до самого відселення внаслідок будівництва Канівської ГЕС наддніпрянського села Трахтемирів та хутора Монастирок. Територія цих поселень є унікальною як у природному, так і в історичному плані. Дане видання є спробою автора узагальнити відомі факти і зосередитися на висвітленні маловідомих сторінок Трахтемирівського півострова, зокрема розповідаючи про родини трахтемирівців і монастирців, які проживали на Правобережжі на час відселення.

Ця книга – особлива, не звичайна… Вона надзвичайно щира і прониклива, адже задля її появи колективно, толокою доклали чимало своїх зусиль, часу і коштів, пропустивши усе через душу, багато розкиданих по світу колишніх мешканців оспіваних Кобзарем наддніпрянських правобічних Трахтемирова та Монастирка – однієї з правдивих колисок українського козацтва.

Ця книга – це справжній духовний меморіал зниклим Трахтемирову та Монастирку, а також людям, що століттями творили історію цих двох українських Атлантид.

На відміну від інших сіл, затоплених Канівською водоймою, Трахтемирову і Монастирку дещо «пощастило»: залишилася на горах значна частина території, де вони були розташовані. Саме були, бо людей без гострої необхідності звідти виселили, їхні садиби були знесені або спалені, заростають чагарниками.

При підготовці видання найбільше зусиль було зосереджено на пошуках матеріалів про родини цих поселень.

Книга розрахована на науковців та краєзнавців, а також усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Губочкін М. Кропивнянщина у козацьку добу: монографія / М. Губочкін. – Київ : Ріджи, 2020. – 237 с., іл. (Серія: «Краєзнавча бібліотека Переяславщини»; вип. 5);

 Монографію присвячено комплексному дослідженню проблеми трансформацію одного з полків Української козацької держави – Кропивнянського полку. Розглянуто процес його становлення та функціонування, відтворено військово-політичну та соціально-економічну еволюцію полку (сотні), здійснено аналіз природно-географічних та соціально-економічних умов утворення полку, показана роль полкової старшини в історії України середини XVII ст. На основі матеріалів археологічних досліджень та архівних розвідок доведено заселення території сучасного с. Кропивна з часів Київської Русі.

Книга розрахована на істориків, археологів, краєзнавців, викладачів історичних дисциплін, аспірантів та студентів закладів вищої освіти , а також усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

 Юрченко О. Дослідження археологічних пам’яток Переяславщини: історіографія (XIX – початок XX ст.) / за ред. С. М. Вовкодава. – Переяслав (Київ. обл.) ; Кам’янець-Подільський (Хмельн. обл.): Рута, 2020. – 224 с.

 Переяславщина є одним із найдавніших регіонів України. Її багата історична спадщина завжди привертала до себе увагу вчених та поціновувачів старожитностей. Уже починаючи з ХІХ ст., територія зазнає археологічного вивчення з боку окремих науковців. Упродовж ХХ – початку ХХІ ст. інтенсивність досліджень пам’яток постійно зростала. Як наслідок в археологічному контексті Переяславщина стала одним із найкраще вивчених регіонів. Це зумовило появу величезного масиву джерел та наукової літератури, що містили результати розвідок та розкопок, проведених у її межах. Незважаючи на це, питання історіографії археологічних досліджень цієї території комплексно не розглядалося. Першою працею, присвяченою згаданій проблематиці, є дисертація Олександра Васильовича Юрченка на тему «Дослідження археологічних пам’яток Переяславщини: історіографія (ХІХ – початок ХХІ ст.)», що була захищена в 2013 р. у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». На жаль, автор не встиг оприлюднити його результати у вигляді окремого видання, оскільки передчасно пішов із життя. Тому нами було вирішено підготувати монографію за матеріалами згаданого дослідження.

У межах видання подано історіографічний аналіз значного масиву джерел та літератури, у яких знайшло відображення археологічне вивчення Переяславщини. Автором на основі опрацюваного фактичного матеріалу проаналізовано здобутки науковців ХІХ – початку ХХІ ст., уточнено хронологічні межі розвитку історіографії та визначено етапи досліджень археологічних пам’яток окресленої території. Варто зазначити, що в монографії оприлюднено значну частину неопублікованих та маловідомих джерел.

На нашу думку, видання має важливе значення для розуміння історії вивчення та рівня дослідженості минулого регіону. Воно є грунтовним доповненням студій, присвячених особливостям розвитку вітчизняної археологічної науки.

 Гич М. М. Єрковці. Історія села Переяславського краю: спогади жителів: іст.-док. вид. / М. М. Гич. – Кам’янець-Подільський (Хмельн. обл.): Буйницький, 2018. – 368 с., іл. (Серія: «Краєзнавча бібліотека Переяславщини»; вип. 10);

 У історико-документальному виданні зібрані спогади жителів села Єрковці, як особисті, так і водночас народні історії, що сформувалися із розповідей дідів та батьків односельців про пережите, які вони зберігали у своїй пам’яті багато років. Ці люди були і є живими учасниками подій 20-х років ХХ ст., починаючи з колективізації, Голодомору, репресій 1937-го, Другої світової війни та окупації села німцями, післявоєнного голоду, відбудови села.

Книга розрахована на краєзнавців, істориків, викладачів, аспірантів, студентів, учителів та широке коло читачів, які цікавляться історією рідного краю.

 Гич М. М. Єрковці. Історія села Переяславського краю : збройні конфлікти 1939–2020 років : людські долі, світлини, документи: іст.-док. вид. / М. М. Гич. – Кам’янець-Подільський: Чорна Т. В., 2020. – 416 с., іл. (Серія: «Краєзнавча бібліотека Переяславщини»; вип. 13);

 Видання з серії Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» «Краєзнавча бібліотека Переяславщини» – черговий випуск (№ 13). Фундаментальне історико-документальне видання, автором якого є відомий краєзнавець, уродженець с. Єрковці Михайло Миколайович Гич, називається «Єрковці. Історія села Переяславського краю. Збройні конфлікти 1939–2020 рр. Людські долі. Світлини. Документи». Видання містить унікальні матеріали: архівні документи, світлини, спогади жителів, зібрані й упорядковані його автором.

У виданні систематизовано матеріал за майже недослідженою досі темою участі земляків-єрківчан у збройних конфліктах 1939–2020 років. У книзі зібрані відомості про односельців за наступними темами: Вони загинули у Другій світовій війні; Вони загинули в полоні; Засуджені та реабілітовані в роки Другої світової війни; Вони пройшли німецькі табори і вижили; Вони так і не діждались своїх рідних з Другої світової війни; Остарбайтери. Їх змусили працювати на чужині; Остарбайтери. Вони померли на чужині; НепрOSTі листи; Вони загинули та померли від ран в 1941–1943 роках, і поховані в селі Єрковці; Вони були партизанами загону імені Щорса; Загинувші воїни в роки Другої світової війни села Весняне; Остарбайтери села Весняне в роки Другої світової війни; Вони пройшли через пекло війни та повернулись героями на рідну Єрковецьку землю; Вони вимушено брали участь у чужих війнах; Вони загинули при виконанні службових обов’язків у мирний час; Вони захищали Україну в 2014–2020 роках.

Інформація про кожну людину у виданні подається з посиланням на джерела та по можливості супроводжується світлиною. Автором пророблений величезний об’єм пошуку з використанням фондових матеріалів різних архівних установ, використана інформація, знайдена в Інтернет порталах, що містить інформацію про радянських воїнів, загиблих, померлих і зниклих без вісти в роки Другої світової війни, а також у післявоєнний період. Офіційна частина відомостей доповнена спогадами жителів села.

Історичну цінність виданню надає останній розділ – «Документи, світлини, спогади», в якому містяться фотокопії оригінальних листів, повісток, облікових та фільтраційних карток, протоколів допитів, повідомлень про загибель, зникнення, наказів, списків завербованих для відправлення на роботу в Німеччину, групових фото єрковчан – воїнів та остарбайтерів, Актів про збитки, нанесені окупаційною німецькою владою колгоспам села Єрковці, світлини меморіальних комплексів в селах Єрковці та Старе.

Книга буде надзвичайно корисна усім дослідникам, що займаються історією України новітньої доби, а також фахівцям у галузі біографістики, військової та повсякденної історії, історичного краєзнавства.

 Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з новими виданнями.

Прес-центр бібліотеки