В сучасних умовах виникає необхідність розширення спектру бібліотечних послуг, пошуку нових форм і методів організації обслуговування, способів підвищення його комфортності. Саме молодіжна аудиторія особливо негативно сприймає заорганізованість, жорстку регламентацію, формалізм у роботі бібліотек. Тому інновації в університетській книгозбірні присутні практично у всіх напрямках її діяльності, зокрема, у виставковій роботі, а саме: використання нетрадиційних форм (арт-виставки, інсталяції, буктрейлери тощо). Однією з основних складових організації таких виставок є творчий підхід бібліотекарів, що дозволяє вийти за рамки стандарту, втілити в життя свій оригінальний, не схожий на інші проект. Так, останнім часом бібліотекарі стали активно звертатися до виставок-інсталяцій. Книжкова інсталяція – просторова композиція, створена з книжкових видань, різних матеріалів і форм. Книги в комбінації з іншими предметами, звільняються від своїх традиційних функцій і створюють нові смислові значення.
Наразі у читальній залі «Чумацький шлях» влаштована виставка-інсталяція «Єпископська брама в Переяславі». Обриси конструкції та книжкова експозиція знаменують певну ідею – успадкування сучасниками від предків унікальної духовної культури та обов’язок не лише підтримувати, пам’ятати про отриманий культурний спадок, а й розвивати, збагачуючи його новими досягненнями. В глибині книжкової «брами» міститься експозиція матеріалів про історію книги та бібліотек, зокрема, про бібліотеку Ярослава Мудрого – першу книгозбірню Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського собору в Києві. Поряд з інсталяцією розміщується умовний простір особистості – експозиція матеріалів про життя і діяльність історика, етнографа, музеєзнавця, археолога, творця переяславських музеїв М.І. Сікорського. Предмети і аксесуари, представлені на ній, сприяють більш глибокому проникненню в тему виставки-інсталяції, розумінню і сприйняттю представлених на ній матеріалів.
Переяслав є одним із прадавніх міст України, був столицею Переяславського князівства і захищав Київську Русь від орд кочівників. Місто було одним із провідних церковних центрів Русі, на що вказують літописні повідомлення та залишки фундаментів численних культових споруд, а також великим торговельно-ремісничим центром. Переяслав ХІ – ХІІ ст. був ще й значним культурним центром: тут були школи при монастирях та церквах, одна із перших лікарень на Русі (є згадка у літописі, яка відноситься до ХІ ст.). Існувало й власне літописання, про що свідчать численні уривки, які потрапили до літописних списків (насамперед, Лаврентіївського). Переяславський літопис зберігався при Михайлівському соборі. Записи до нього вносили освічені монахи-літописці й, можливо, власноруч деякі єпископи, такі як Єфрем, Сильвестр, Лазар. Єпископські ворота, тобто міська брама з надбрамною церквою Св. Федора, належать до найдавніших споруд древнього Переяслава. Вони були парадним в’їздом у місто і знаходились неподалік Михайлівської церкви – найвидатнішої кам’яної будівлі Переяслава, перлини дитинця.
Дана виставка яскрава і змістовна. В дизайні інсталяції, створеної з видань історичної тематики, цитат з наукових праць про Єпископські ворота, використано різноманітні допоміжні матеріали, втілено власні творчі рішення. До створення інсталяції прилучилися співробітники університету, викладачі кафедри мистецьких дисциплін та методик навчання.
Тетяна Деркач, провідний бібліотекар