17 березня 2026 року директорка Наукової бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольга Шкира взяла участь у навчальній майстерні «Інструменти протидії дезінформації про безпеку довкілля у воєнний час», яку організувала команда Українського державного університету науки і технологій (м. Дніпро).
Як переповідає Ольга Іванівна, від березня 2025 року спільнота Наукової бібліотеки Українського державного університету науки і технологій реалізує міжнародний проєкт CAELUM «Відкрита наука на підтримку вразливих спільнот: розширення можливостей університетських бібліотек у реагуванні на кризу» (Open science supporting vulnerable communities: empowering university libraries in crisis response). У співпраці з міжнародними партнерами University of Tartu Technology (Литва), SKS Knowledge Services (Німеччина) та за фінансової підтримки програми Erasmus+ Європейського Союзу вони досліджують роль, можливості та інструментарій університетських бібліотек у підтримці громади під час криз, намагаючись ознайомити бібліотечну спільноту із онлайн-інструментами перевірки інформації про стан та безпеку довкілля (повітря, радіаційний стан, вода) під час війни та навчити використовувати ці інструменти відкритої науки та практики спільних дій для протидії дезінформації.
Онлайн-навчання модерували: координаторка проєкту CAELUM-Україна, експертка з відкритої науки і відкритих освітніх ресурсів, директорка Наукової бібліотеки Українського державного університету науки і технологій, кандидатка наук із соціальних комунікацій Тетяна Колесникова та експерт з екологічної безпеки, кандидат технічних наук, науковий керівник Української лабораторії громадських досліджень «Довкола» та науково-технічний радник національних та міжнародних проєктів TRANSITION, UNDP, USAID, NED, International Renaissance Foundation, докторант Українського державного університету науки і технологій (Linkedin, ResearchGate, ORCID) Максим Сорока.
Тетяна Колеснікова у своєму виступі акцентувала увагу на тому, що ми живемо в епоху постправди, а інфопростір наповнений фейками. Тож нині залишаються актуальними міркування класичних мислителів про неправду: «Думка без знань – це завжди ганебна і потворна річ» (Платон), «Чим далі, тим більше чуток» (Сенека), «Ми знаємо, як багато говорити неправд, подібних до правди» (Гесіод). Тетяна Олександрівна ознайомила учасників із планом інтенсивного тренінгу, провела бліц-опитування та заключний брифінг «Наступні кроки спільних дій». Натомість Максим Леонідович прочитав короткий лекторій про дезінформацію в царині безпеки довкілля під час російсько-української війни, ознайомив, зокрема, із ресурсами офіційної аналітики «Український гідрометеорологічний центр», «ЕкоЗагроза», «Обласні центри контролю та профілактики хвороб», «Громадські проекти», на яких можна отримувати перевірену інформацію. Провів з учасниками інтенсиву дві дидактичні гри: «Перевірка інформації про якість повітря та радіаційну ситуацію у громадах України (інструменти відкритих знань та OSINT)» та «Перевірка інформації про якість та безпечність води у громадах України (інструменти відкритих знань та OSINT)».
Мета проєкту CAELUM: надання університетським бібліотекам орієнтиру для послідовного та ефективного реагування на кризові ситуації, а також уніфікованого підходу до впровадження пілотних кейсів. Максим Сорока наголосив на тому, що бібліотеки в Україні мають потенціал розвитку додаткових соціально-інформаційних послуг в умовах кризи, створюючи інформаційні кейси: курси пошуку та перевірки інформації, інформаційні роз’яснення, інструкції для громадян, добірки джерел інформації. Ми можемо робити таке собі щеплення по попередженню негативної інформації, навчитися відрізняти неправду від істини.
Навчальна майстерня «Інструменти протидії дезінформації про безпеку довкілля у воєнний час» є другою із запланованих шести онлайн-навчань, що проводиться для активу керівників університетських бібліотек.
Пресцентр бібліотеки
