Рівно 117 років тому, 25 березня 1909 року в місті Миколаєві народився відомий літературознавець, шевченкознавець, театрознавець, громадський і політичний діяч, славіст, філософ, політик, учасник процесів українізації 1920‒1930-х років Юрій Бойко-Блохин. З цієї нагоди пригадуємо основні віхи його життєвої та творчої біографії.
Походив Юрій Бойко-Блохин з робітничої родини. Немалу роль у становленні Юрія Блохина відіграла козацького походження мама з «тонкими рисами обличчя, очі з вогником, струнка і делікатна, мов порцелянова фігурка», а також батькове середовище, який не тільки важко працював у ливарному цеху на заводі, але і самотужки здобував освіту. В домашній книгозбірні тата були альбоми робіт Третьяковської галереї, Грінченкові казки, «Кобзар» Тараса Шевченка у двох виданнях: В.Доманицького і В.Яковенка, збірки пісень, історія України Д.М.Бантиша-Каменського, «Історія України-Руси» М.М.Аркаса.
У l931 році Юрій Гаврилович закінчив соціально-економічний факультет літературно-лінгвістичного відділення Одеського інституту професійної освіти і отримав диплом викладача мови і літератури. Викладав українську мову в різних навчальних закладах, а згодом вступив до аспірантури Харківського інституту Тараса Шевченка Всеукраїнської академії наук. Із цього часу активно працює як науковець та дослідник, друкується в часописах «Життя і революція», «Літературна критика», «Літературний журнал»,
1935 року Юрія Блохина звільнили з інституту, звинувативши у тому, що він «підпав» під вплив контрреволюціонерів зі Спілки Визволення України й у своїх наукових працях пропагував «шкідливі» думки. Тож науковцю довелося перебиватися різними підробітками. Під час війни працював у харківському щоденному часописі «Нова Україна» (редактор Петро Сагайдачний, Всеволод Царинник) на посаді редактора відділу літератури, науки й мистецтва. Також, як доцент Харківського державного університету, читає курс історії української літератури. Вступає до ОУН.
Восени 1943 року Блохин із родиною переїздить до Львова, а згодом до Німеччини. У 1945 році переїжджає до Мюнхена. Працює викладачем в Українському вільному університеті (УВУ), у 1965‒1966 роках обіймає посаду ректора. З 1962 по 1989 ‒ професор-гість у Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. Наукову працю вчений поєднує з активною громадською та політичною діяльністю: у 1955‒1964 роках стає членом Проводу українських націоналістів ОУН, згодом ‒ головою Сенату ОУН.
Уся громадсько-політична та науково-дослідницька діяльність Юрія Бойка-Блохина – особистості світового рівня, відомого українського та німецького науковця, публіциста, літературознавця, – є одним із прикладів самовідданого служіння своїй Батьківщині.
Про повагу до поглядів, наукової діяльності і дослідницько-пошукових напрацювань Юрія Бойка-Блохина у західному світі свідчить такий факт: Коли конгрес США вирішував, чи ставити пам’ятник Тарасові Шевченку у Вашингтоні, Юрія Бойка-Блохина було запрошено разом із декількома вченими із Європи для консультацій у цьому питанні. І от саме наукові праці-дослідження, мудра позиція й аргументи українського вченого Юрія Бойка-Блохина виявилися найбільш переконливою підставою для конгресменів, що і дозволило 21.09.1961 року відкрити у північноамериканській столиці монумент нашому геніальному Тарасу Шевченку, батькові української нації.
За визначний внесок у національне та державне відродження України 22 травня 1996 року, під час урочистого мітингу на Чернечій горі в Каневі Юрія Бойка-Блохина було нагороджено дипломом Лауреата премії Фонду Тараса Шевченка. Власне, як і у Великого українського Генія й Пророка Шевченка, так і у нашого талановитого вченого-земляка Блохина – автора близько 40 фундаментальних праць з шевченкознавства, любов до України нерозривно пов’язана з ненавистю до всіх її поневолювачів проходить стрижнем через усе його творче життя та діяльність.
Як відомо, 1876 року у німецькому курортному місті Бад Емс російський цар Олександр ІІ підписав ганебний указ про заборону використання української мови, що протягом багатьох років нанесло українській культурі величезних втрат. В українського професора-літературознаця Блохина завжди було велике бажання показати дійсні наміри та викрити справжню суть брутального вчинку того царського тирана й гнобителя українського народу. Стрижневою метою цього бажання й стало головне – показати усьому прогресивному світові на конкретному прикладі варварські методи боротьби царату з українством, засвідчити, що націоналістичний рух українців уже в 70-х роках ХІХ ст. серйозно лякав російський уряд, який вимагав зі свого боку спішних заходів знищення українства. І от через століття, саме Бойко-Блохин організував та фактично забезпечив виконання робіт по встановленню пам’ятної дошки ганьби на будинку, де й був підписаний отой «Емський указ». 27 червня 1976 року відбулося урочисте відкриття мармурової пропам’ятної таблиці з таким текстом: «30 травня 1876 року російський цар Олександр ІІ підписав наказ про заборону і кару за використання української мови. Доказом життєвої сили своєї культури українська спільнота встановлює цей пам’ятник. Бад Емс, 1976. Світовий Конгрес Вільних Українців».
Дарина Тетерина-Блохина – дружина, науковець, ініціативна громадська діячка, організаторка-засновниця та незмінний керівник Німецько-українського наукового об’єднання імені Юрія Бойко-Блохина, упорядниця родинного архіву і провідна сучасна дослідниця життя та творчості вченого, наводить досить актуальний нині висновок Блохина: «Залишаючи в своїй свідомості місце якимось решткам більшовицько-матеріалістичним поглядам, не можна носити ім’я культурної людини». Підтвердженням такому культурному невігластву є наявні прояви антиукраїнських дій окремими сучасними чиновниками різного рівня, у тому числі і стосовно увіковічення пам’яті визначних діячів українського національно-визвольного руху, таких, яким і є наш Бойко-Блохин.
Важливу роль в громадянському зростанні майбутнього науковця відігравала самоосвіта, любов до читання, яке стало можливим завдяки фондам збереженої бібліотеки «Просвіти», де на той час, як він згадував, зберігалося не менше трьох тисяч книжок.
З нагоди 117-річниці дня народження і на вшанування пам’яті легендарного українця в музеї-архіві Юрія Бойка Блохина організувано книжкову виставку «Він став легендою живою».
Виставка знайомить та відкриває для молодого покоління українських громадян особистість світового рівня яким був Юрій Бойко-Блохін – український літературознавець, театрознавець, професор Українського Вільного університету у Мюнхені. На виставці представлені теки із матеріалами лекцій Юрія Бойка Блохина в Людвіг-Максиміліянс-Університеті (Мюнхен), в якому Юрій Гаврилович викладав студентам, матеріали учасників конференції про Юрія Бойка-Блохина, картотека праць професора, різні друковані статті Юрія Бойка тощо.
На виставці можна переглянути наукову літературу професора, зокрема: «Великий класик української літератури П.О. Куліш» (Мюнхен-Чернівці, 1997 р.). У цьому дослідженні автор виявляє не тільки якнайширшу обізнаність із різноманітними кулішевими текстами, а й віртуозність аналізу цих текстів у їх зіставленнях та протиставленнях. Цікаві спостереження автора над мовою історичних творів Куліша, увінчані таким висновком: «ми, звернувшися до Куліша, знайдемо потаємний ключ до очищення нашої мови від усякої скверни і нетями». Також можемо познайомитися із такими виданнями: Ю. Бойко. Шлях нації (Париж-Київ-Львів, 1992), Ю. Бойко. «Проблеми історіографії українського націоналізму» (На чужині, 1950 р. та Київ, 2014 р.), Ю. Бойко. «Вибране. Том. 1» (Мюнхен, 1971).
На виставці представлено багато праць про Юрія Бойка Блохина у дослідженнях його дружини, професора Дарини Блохин: зокрема: «Епістолярна спадщина Юрія Бойка Блохина. Т. 1, 2, 3, 4». У цих книгах подаються листування професора, доктора Юрія Бойка Блохина з визначними українськими вченими та діячами української культури: Юрієм Шевельовим, Дометом Олянчиним, Дмитром Нитченком, Святославом Городинським та іншими. Ці книги мають важливу цінність для українських науковців, аспірантів, студентів. Також можна ознайомитися з такими виданнями: Дарина Тетерина «Життя і творчість Юрія Бойка-Блохина» (до 70-річчя діяльності) (Мюнхен-Київ, 1998), Дарина Блохин «Короткі штрихи історії ОУН та політична діяльність Юрія Бойка-Блохина» (до 70-річчя ОУН та 90-річчя з дня народження Ю. Бойка-Блохина») (Мюнхен-Київ, 1999), Дарина Блохин «Діяльність Ю. Бойка Блохина та тлі подій в ОУН. Том 3» (1969-1993 рр.), Дарина Тетерина Блохин «Діяльність Юрія Бойка Блохина в німецькому світі» (Переяслав-Хмельницький-Мюнхен, 2009 р.); науковий збірник 8 Міжнародної наукової конференції «Він став легендою живою», присвяченої 105 річниці від дня народження Юрія Бойка-Блохина та інші.
Життєвий шлях Юрія Гавриловича – це взірець мудрості і мужності Лицаря, для якого критерієм і мірою почуттів, мислення вольових дій була любов до рідної Батьківщини, а творчий доробок – то щедра урожайна нива. Він був глибоким аналітиком, рідкісної сили обсерватором та далекоглядним прогнозистом, і тому залишив спадщину, гідну пошани, розвитку й наслідування.
«Творчість Юрія Бойка-Блохина – це глибокий аналіз і унікальний синтез, це поєднання спеціалізованих професійних знань і розлогих філософських узагальнень, це, нарешті включення української культури у світовий процес, в якому вона займає почесне, власне, своє істинне місце», – зазначав український краєзнавець, письменник, літературознавець Ростислав Рибальченко.
Діяльність професора Юрія Бойка-Блохина багатогранна, цікава і заслуговує на найвищу пошану як в діаспорі , так і в Україні, ідеями якої жив, творив до кінця свого життя Юрій Бойко-Блохин. На виставці представлені особисті речі професора, відзнаки.
Запрошуємо завітати до музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина (в залі інформаційних ресурсів «Чумацький шлях») та ознайомитися з виставкою.
Ольга Науменко,
асистент музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина