У понеділок, 6 листопада 2023 року, Храм Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого став осередком не лише духовності, а й джерелом культурного пізнання – тут відбувся виступ скрипаля, композитора, педагога, народного артиста України, співорганізатора легендарних фестивалів «Червона рута» та «Тарас Бульба», очільника «Київської Просвіти» Кирила Стеценка. Співорганізаторами заходу стали Університет Григорія Сковороди в Переяславі в особі своєї бібліотеки, Відділ культури і туризму Переяславської міської ради, НІЕЗ «Переяслав» і Київська «Просвіта».
Як скрипаль Кирило Стеценко зіграв понад дві тисячі сольних концертів в Україні, США, Канаді, Бельгії, Австрії, Португалії, Угорщині, Польщі та інших. У Переяславі він презентував майже двогодинну концертну програму «Дух України». Зібрані, у ході виступу, кошти у сумі 4630 гривень перерахують на потреби сина музиканта що боронить Україну на Сході.
Безпосередня зустріч почалася із хвилини мовчання в пам’ять про всіх полеглих у горнилі російсько-української війни й благословення настоятеля Храму Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого отця Івана (Будняка). На правах господаря-співорганізатора захід відкрив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур:
«Дуже приємно, що Переяслав знову стає епіцентром культурного, мистецького життя. Що спільно з містом і всіма небайдужими ми робимо такі заходи, особливо в умовах війни. Складно у цей складний час налаштовувати себе на якісь такі приємні моменти, бо щоденно зустрічаємося з силою-силенною проблем, переживаємо їх на собі. Такі формати потрібні аби, хоч на якусь мить, ми відчували душевний спокій, гармонію, поринули в філософські роздуми. Просто жили, і відчували близькість до прекрасного. Вдячний, пане Кирилу, що ви подарували нам цю нагоду відчути вас як митця. Бажаю усім ментального здоров’я і насолоди».
«Для мене велика честь виступати перед вами – в одній з трьох столиць України-Руси. Ви є частиною нашої тисячолітньої історії. Вдячний за те, що ви врахували моє побажання виступити саме в стінах храму. Моя програма написана у розпал коронавірусної епідемії і російсько-української війни, і нині я вважаю за потрібне ще більше показувати її людям як в Україні так і за кордоном. Україна – це єдність трьох сутностей: земля, люди і дух – останній надає сенсу, є поняттям багатогранним. Це серцевина нашої української ідентичності. Вона, зокрема і в музиці. Хочу піднести переможний дух України до нашої перемоги», – сказав Кирило Стеценко на початку виступу, який включив в себе його авторські твори базовані на використанні мотивів української класичної музики, починаючи з XVI століття, а також народної. Кожен твір виконаний віртуозом вражав шаленим музичним темпераментом, запалював слухачів.
Невеликий цикл «Інтегральний славень», виконаний для переяславців, містив мотиви п’яти славнів різних епох, починаючи з твору свого дідуся Кирила Григоровича «Благослови душе», «Оду до радості», «Ще не вмерла…», «За Україну». Надзвичайний захват викликали і його «Три українські танці» які включають себе два гайдуцькі (XVI та XVII ст. – прим.авт.) та козацький (XVII ст.). З таким же захватом сприйняли й «Думу одвічну», «Колискову для квітки», «Вавилон для Івана» або ж буковинську рапсодію й «Ой, діду». «Щедрик» та заключну композицію, авторський духовний гімн Стеценка «Серце Бога» виконували вже хором. Без перебільшень, яскравий сценічний темперамент артиста, новизна виконавських прийомів та концептуальна стрункість його інтерпретацій породжували у храмі атмосферу справжнього скрипкового дива.
У перервах між програмою кореспондент АрміяInform, очільник «Просвіти Київщини» Євген Букет, який приїхав разом із гостем, презентував переяславцям видання «30 війн із Zаклятим сусідом», вже знайоме сковородинівцям і раніше презентоване в альма-матер. Нині ж бібліотека закладу отримала невеличку книжечку, яку мають багато бійців на фронті.
Наостанок перебування у місті Кирило Стеценко завітав до бібліотеки УГСП – оцінив фонди та читальні зали, лишив підпис у залі інформаційних ресурсів «Чумацький шлях». Дякуємо за цю синергію та рідність – сподіваємося на нові зустрічі в стінах альма-матер!
Максим Левченко
