З нагоди Дня Української Державності книгозбірня Університету Григорія Сковороди в Переяславі вже вдруге пропонує читачам просвітницькі відео від доктора педагогічних наук, проофесора кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Анатолія Мартинюка про знакові пісні української державності. У першому випуску Анатолій Кирилович розповідав про музичну історію Державного Гімну України. Сьогодні мова йтиме про Гімн Українських Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина».
Загляньмо в понад столітню історію цієї пісні. Написана у 1912 чи 1914 році режисером Степаном Чарнецьким для вистави «Сонце Руїни», у якій йшлося про гетьмана Петра Дорошенка та його прагнення об’єднати розшматовану між сусідами Україну. Твір Чарнецького був переспівом народної пісні середини XVII ст. «Розлилися круті бережечки», записаної 1875 року етнографами Михайлом Драгомановим і Володимиром Антоновичем. Варіант у обробці Чарнецького підхопила молодь. А з початком Першої світової війни «Ой у лузі…» трохи переробив чотар УСС Григорій Трух, додавши ще три строфи, і пісню взяли собі за гімн січові стрільці – українське формування, що входило до складу армії Австро-Угорщини.
Перший запис пісні зробив у 1925 році український співак Метрополітен‑опера Михайло Зазуляк. Під час Другої світової війни її співали воїни Української повстанської армії (УПА). У радянські часи пісня звучала рідко і повернулася у період протестів у 1980-х роках, а до тексту пісні Леопольд Ященко та Надія Світлична додали строфу «Не хилися, червона калино…».
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого, пісня стала популярною як ніколи. У спорожнілому Києві на Софійській площі її заспівав фронтмен гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк. Це відео з Instagram артиста взяли за основу свого трека «Hey, Hey, Rise Up!» легендарні Pink Floyd. Зараз стрілецьку «Червону калину» переспівують у різних куточках світу як професійні виконавці так і вокалісти-аматори, діти і дорослі. А для українців вона знову гімн боротьби за незалежність. Гімн вільних людей.
Пресцентр бібліотеки