Щороку в березневі дні усе свідоме українство вшановує невмирущого генія слова, національного пророка, художника, борця за ідеали справедливості та добра, за кращу долю України та українського народу, який став символом України – Тараса Григоровича Шевченка.
З нагоди 212-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка в музеї-архіві імені Юрія Бойка-Блохина оформлено тематичну книжкову виставку «Тарасовими стежками мандруємо у світ», на якій представлені книги, які висвітлюють особисту долю, творчу діяльність, духовне зростання Тараса Шевченка.
«…Свою Україну любіть, / Любіть її… Во врем’я люте, / В останню тяжкую минуту / За неї Господа моліть» – цими словами звертався до своїх нащадків видатний син українського народу – Тарас Григорович Шевченко. Великий Кобзар заповідав українцям любити свою Україну, свій народ, пам’ятати свою історію і берегти рідну мову. Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже «в своїй хаті – своя й правда, і сила, і воля».
Надзвичайно цінним є те, що на виставці можна ознайомитися із науковими розвідками Юрія Бойка-Блохина, який досліджував творчість Тараса Шевченка. Серед найбільш відомих його праць: «Шевченко і релігія» (1948), «Шевченко і Москва» (1952), «Франко-дослідник Шевченкової творчости» (1956), «Творчість Тараса Шевченка на тлі західноєвропейської літератури» (1956), «Шевченкознавство 20-х рр.» (1963), «Фальсифікація Шевченка в УССР» (1966), «Шевченко в насвітленні С. Єфремова» (1977), «М. А. Маркевич і Т. Г. Шевченко» та ін. Для цих та інших статей Юрія Бойка-Блохина прикметною є характерна риса – розгляд творів Тараса Шевченка, а також знаних чи маловідомих фактів з його біографії та творчості.
Багато праць Юрія Бойка-Блохина про Тараса Шевченка вміщені у його україномовному чотиритомнику «Вибраного» Т. 1. (Мюнхен, 1971–1990) та у книзі «Вибрані праці» (Київ, 1992). Аналізуючи праці, можна зробити висновок, що перед нами – видатний науковець, універсальний за предметом дослідження й уподобаннями, синтетичний за методом вивчення художніх творів поета, глибокий за знаннями і – головне – за власним виміром духовності. Юрій Бойко-Блохин радить вчитуватись у хід думок Тараса Шевченка як поета, людини.
На виставці представлений Збірник наукових праць за матеріалами 7 Міжнародного наукового Конгресу у Мюнхені (7-10 березня 2014 року) за загальною редакцією професора Дарини Блохин (Мюнхен-Тернопіль, 2014). До збірника увійшли матеріали доповідей учасників Міжнародної конференції «Тарас Шевченко в Україні та в Європі», присвяченої 200 літтю від дня народження поета.
Також виставка розкриває літературну та художню спадщину Тараса Шевченка такими виданнями: Тарас Шевченко «Кобзар. Вибрані твори» (до 85-ліття зо дня смерті і до століття зо дня написання «Заповіту») (Регенсбург, 1946); «Тарасові думи нам нащодень» / Упорядник Зорислава Ромовська (ВНТЛ-Класика Львів, 2014); Тарас Шевченко «Тризна» (Орден Лондон, 1963); Матеріали Шевченківської конференції УВАН «Автограф Шевченка 1860 року» (1951 р.); Матеріали Шевченківської конференції УВАН «Шевченко» (1952); Мирослав Антохій «Шевченко Т. Шевченкознавство. (Відбитки з Енциклопедії Українознавства); (Мюнхен-Париж, 1987); Яр Рудницький «Бернс і Шевченко» (Вінніпег, 1959); Русова Н.Г. «Шевченко у Репніних. Інсценізація з життя Шевченка на 1 дію» (Видання «Америки», 1947); Дмитро Чуб «Живий Шевченко» (Мюнхен, 1963) та багато ін.
Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. У особі Шевченка український народ ніби злив свої найкращі духовні сили та обрав його співцем своєї історичної слави та соціальної недолі, власних сподівань і прагнень.
Пам’ять про поета вшановують не лише в Україні, а й в усьому світі. Нехай посвятою буде відданість безсмертному генію українського народу, свідомість продовження його людського і творчого подвигу в ім’я вільної, незалежної, демократичної України.
Ольга Науменко, асистент архіву-музею імені Юрія Бойка-Блохина