25 лютого Україна відзначає День української жінки. Дата обрана не випадково – це день народження видатної письменниці, перекладачки, культурної і громадської діячки, незламної Лесі Українки.
Нині це свято вшановує силу, незламність і неоціненний вклад українок у культуру, розвиток суспільства та боротьбу за незалежність. У війні з одвічним ворогом ми особливо гостро відчуваємо роль жінок: захисниць на фронті, волонтерок, медичного персоналу та надійного тилу, що тримає країну.
З метою відзначення 155-ої річниці від дня народження Лесі Українки у бібліотеці Університету Григорія Сковороди в Переяславі в межах партнерського проєкту «Науковці в бібліотеці» відбулася міні-лекція філологині Ганни Токмань, приурочена найславнішій українській поетесі.
Професорка кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання висвітлила роль поетичного слова уславленої письменниці в сьогоднішньому житті українців. Ганна Леонідівна проникливо читала Лесині вірші і лаконічно коментувала їх сенси, почуття, що є надзвичайно цінними для наших співгромадян нині, в умовах російсько-української війни.
Особливо проникливо звучать твори, які виражають сум через втрату рідної людини.
Уста говорять: «він навіки згинув!»
А серце каже: «ні, він не покинув!»
Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?
Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча,
Тут, в глибині, і б’ється враз зі мною:
«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
Ці рядки стануть підтримкою в горі і збережуть живий образ загиблих в наших серцях. Вірш «Ти не хтів мене взять, полишив мене тут на сторожі…» вчить шанувати поховання Героїв та гідно носити жалобу. «Ти мені заповідав скрасити могилу твою / в білий мармур, і плющ, і криваві осіннії рожі, / Ти мені заповідав носити жалобу мою / Так, як носять в легендах царівни, мовчазні, хороші». Але найактуальнішим, безперечно, є заклик з поеми Лесі Українки «Роберт Брюс, король шотландський»
Хто волі ще не відцуравсь,
Нехай іде до бою!
Хто пам’ята про славу й честь –
До зброї! Хто за мною?
Прикметно, що, згідно з наявними архівними джерелами, прапрадід Лесі Українки Стефан Драгоманов, походив з грецького шляхетського роду та в часи Гетьманщини служив в чині значкового товариша, а в 1756 році був призначений війтом переяславського магістрату.
Поетеса, яка взяла собі ім’я нації, разом з нами. Вистоїмо.
Пресцентр бібліотеки