5 жовтня 2025 року у рамках Міжнародного соціального проєкту «Мозаїка відчуттів на відчуття. Як пахне мир. Феєрія квітів» в онлайн-форматі відбулася чергова зустріч «Україна – Польща. Переяслав – Лешно», що об’єднала українських психологів, митців і науковців із двох країн. Прямий ефір став простором для діалогу, обміну досвідом і підтримки українців, які через війну опинилися за кордоном, але зберігають міцний зв’язок із рідною землею.
Гостями зустрічі стала родина Іллі та Юлії Корнієнко, випускників Університету Григорія Сковороди в Переяславі (УГСП), які нині працюють психотерапевтами в Польщі, допомагаючи українським біженцям адаптуватися до нових реалій і зберігати психологічну стійкість.
Проєкт, що єднає серця
Міжнародний соціальний проєкт «Мозаїка відчуттів на відчуття. Як пахне мир. Феєрія квітів», започаткований у 2024 році директоркою бібліотеки УГСП Ольгою Шкирою та психологинею, художницею, кандидаткою психологічних наук Людмилою Башук, продовжує об’єднувати українців по всьому світу. Цей проєкт, що зародився як платформа для діалогу через мистецтво і поезію, трансформувався у простір, де учасники діляться емоціями, спогадами та надіями. Зустрічі традиційно проходять у бібліотеці УГСП, яка стала символічним майданчиком для спілкування з випускниками університету, що вимушено перебувають за кордоном.
У 2025 році подія була присвячена питанням психологічної підтримки українців у Польщі. Учасники обговорили особливості адаптації та інтеграції біженців, прояви військової травми та найпоширеніші психічні розлади серед українців у Лешно. Особливу увагу приділили ролі інституційних ресурсів, зокрема Українського Дому в Лешно, який став осередком підтримки, де українці можуть відчути рідну культуру, мову та традиції.
Родина Корнієнків: психологічна підтримка українців у Польщі
Ілля та Юлія Корнієнко – приклад професійної відданості та емпатії. Ілля працює психологом і психотерапевтом у низці установ у Лешно: у міському Центрі Допомоги Родині, Клініці психічного здоров’я, Денному реабілітаційному психіатричному відділі для дітей та молоді, Психотерапевтичному відділенні першої допомоги для дітей та молоді, Психіатричному відділі для дорослих і Центрі Інтеграції Іммігрантів. Юлія, мама трьох дітей, також активно працює у цих закладах, надаючи психологічну підтримку українцям і допомагаючи їм долати виклики еміграції.
Під час експертної дискусії Ілля та Юлія поділилися своїм досвідом роботи з українськими біженцями. Вони наголосили на важливості створення безпечного простору, де люди можуть висловити свої емоції та знайти підтримку.
«Український Дім у Лешно став не лише осередком психологічної допомоги, а й місцем, де українці відчувають себе частиною спільноти, зберігаючи свою ідентичність», – зазначила Юлія.
Поезія і мистецтво як терапія
Зустріч була пронизана теплом і натхненням завдяки поезії Ольги Шкири, яка прочитала свої вірші «Як пахне мир», «Феєрія квітів» і «Україна». Її слова розчулили учасників до сліз, адже в кожному рядку відчувалася любов до рідної землі та віра в майбутнє.
«Цей проєкт – це майданчик, де присутнє відчуття української спільноти, де є порозуміння, обмін думками і велика віра у свої сили. Мої вірші – це відгуки на події та споглядання природи, своєрідна віршотерапія», – зазначила Ольга Шкира. Її творчість стала поштовхом для створення картин художницею Людмилою Башук та її вихованцями з арт-студії «Malen».
Людмила Башук додала: «Картини, створені дітьми, які живуть в умовах війни, відображають їхні почуття, тривоги та надії. Через фарби та образи вони проживають свої емоції, знаходять внутрішню стійкість і відчувають безпечний простір для самовираження. Кожен малюнок – це крок до відновлення внутрішнього світу дитини та формування почуття миру».
Голоси минулого і сьогодення
Серед учасників зустрічі була й Олена Потьомкіна (Конопляста), випускниця переяславського університету 1991 року, яка вступила до університету в рік його заснування. Нині вона працює вчителькою початкових класів у Сквирському академічному ліцеї. Її присутність підкреслила тяглість поколінь і зв’язок між минулим та сучасністю університету.
Підсумувала двогодинну зустріч кандидатка психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри психології соціально-психологічного факультету Оксана Руденко:
«Мені надзвичайно приємно бачити наших випускників на подібних зустрічах. Їхнє професійне становлення – від перших невпевнених кроків до потужної фаховості – це те, що надихає. У роботі Іллі та Юлії відчувається розуміння, емпатія і впевненість. Їм вдалося інтегрувати Український Дім у Лешно в життя місцевої громади, створивши справжнє «безпечне місце» для українців. Окремо хочеться подякувати Ользі Шкирі та Людмилі Башук за цей проєкт, за їхню енергію і натхнення, за можливість не забути, хто ми і які ми».
Зустріч «Україна – Польща. Переяслав – Лешно» стала не лише професійним діалогом, а й простором, де українці, попри відстань і виклики, відчули себе частиною великої спільноти. Поезія, мистецтво і психологічна підтримка об’єднали учасників у прагненні зберегти національну ідентичність і віру в мир. Цей ефір ще раз довів, що навіть у найскладніші часи українська душа залишається сильною, а спільнота – незламною.
Пресцентр бібліотеки
