25 березня 2025 року, минає 116-та річниця від дня народження українського літературознавця, театрознавця, професора Українського вільного університету та Мюнхенському Людвігс-Максиміліянс-Університету, громадського і політичного діяча та члена проводу Організації українських націоналістів Юрія Бойка-Блохина.
В Університеті Григорія Сковороди в Переяславі з 2006 року функціонує Музей-архів родини Блохин, в якому представлена особиста бібліотека Юрія Бойка-Блохина та його особисті речі, які передала до університету його дружина Дарина Тетерина-Блохин. З нагоди дня народження і на вшанування пам’яті про легендарного українця нині там експонують книжкову виставку «Він став Легендою живою».
Юрій Бойко-Блохин – відомий український вчений, педагог, критик та історик літератури, громадсько-політичний діяч і теоретик українського націоналізму, який переважну частину свого життя змушений був мешкати за кордоном, щоб уникнути репресій з боку радянського режиму. Німецька земля стала для нього другою Батьківщиною.
Але дитячі та юнацькі роки науковця пройшли на теренах рідної України. Народився Юрій Гаврилович в Миколаєві. Навчався в Одеському педагогічному університеті, який закінчив 1931 року, в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Шевченка у Харкові (1932-1935). У 30-ті роки розпочав літературно-критичну діяльність, друкуючи статті у таких відомих журналах, як: «Життя і революція», «Літературна критика», «Літературний журнал».
Ще замолоду Юрій Бойко-Блохин виступив як громадський та політичний діяч. У 1943 вступив до ОУН під проводом полковника Андрія Мельника. Разом зі своїм товаришем, письменником Аркадієм Любченком деякий час працював у газеті «Нова Україна» у Харкові, згодом переїхав до Львова, де познайомився з Олегом Ольжичем і завершив свою книгу «Ідея і чин» (Л., 1943; перевид. під назвою «Шлях нації», Париж; К.; Л., 1992), у якій виклав філософсько-світоглядні засади українського націоналізму й осмислив феномен української нації у кризовій ситуації ХХ ст.
Наприкінці Другої світової війни Юрій Гаврилович змушений був емігрувати до Німеччини, де продовжував літературно-наукову діяльність, поєднуючи дослідницьку працю з педагогічною.
Юрій Бойко-Блохин – автор ґрунтовних праць, виданих українською та німецькою мовами. Його літературно-критичні статті, розвідки і дослідження, вміщені у збірнику «Вибране» (1971-1990) та у «Вибраних працях» (1992), свідчать про широчінь науково-творчих зацікавлень автора. Це українська класична література, творчість письменників 20-30-х років ХХ ст., міжнаціональні, зокрема українсько-німецькі літературні взаємини, тощо.
У 1996 році Юрій Бойко-Блохин відзначений премією фонду Тараса Шевченка.за внесок в українську науку і культуру.
Усе своє життя Юрій Бойко-Блохин присвятив найблагороднішій ідеї – ідеї визволення української нації з-під ярма, ідеї відстоювання і поширення української духовності, української культури у загальноєвропейських культурних процесах.
Виставка «Він став Легендою живою» знайомить та відкриває для молодого покоління українських громадян особистість світового рівня яким був Юрій Бойко-Блохин.
На виставці представлені теки із матеріалами лекцій Юрія Бойка Блохина в Людвігс-Максиміліянс-Університеті (Мюнхен), в якому Юрій Гаврилович викладав студентам, матеріали учасників конференції про Юрія Бойка-Блохина, картотека праць професора, різні друковані статті Юрія Бойка тощо.
Також на виставці можна переглянути наукову літературу професора, зокрема: «Великий класик української літератури П.О. Куліш» (Мюнхен-Чернівці, 1997 р.). У цьому дослідженні автор виявляє не тільки якнайширшу обізнаність із різноманітними кулішевими текстами, а й віртуозність аналізу цих текстів у їх зіставленнях та протиставленнях. Також можемо познайомитися із такими виданнями: Ю. Бойко. Шлях нації (Париж-Київ-Львів, 1992), Ю. Бойко. «Проблеми історіографії українського націоналізму» (На чужині, 1950 р. та Київ, 2014 р.), Ю. Бойко. «Вибране. Том. 1» (Мюнхен, 1971), Ю. Бойко «Dmytro Ivanovyc Cyzevskyj» та інші.
Разом з тим представлено багато праць про Юрія Бойка Блохина у дослідженнях його дружини, професора Дарини Блохин: зокрема: «Епістолярна спадщина Юрія Бойка Блохина. Т. 1, 2, 3, 4». У цих книгах подаються листування професора, доктора Юрія Бойка Блохина з визначними українськими вченими та діячами української культури: Юрієм Шевельовим, Дометом Олянчиним, Дмитром Нитченком, Святославом Городинським та іншими. Ці книги мають важливу цінність для українських науковців, аспірантів, студентів. Також можна ознайомитися з такими виданнями: Дарина Тетерина «Життя і творчість Юрія Бойка-Блохина» (до 70-річчя діяльності) (Мюнхен-Київ, 1998), Дарина Блохин «Короткі штрихи історії ОУН та політична діяльність Юрія Бойка-Блохина» (до 70-річчя ОУН та 90-річчя з дня народження Ю. Бойка-Блохина») (Мюнхен-Київ, 1999), Дарина Блохин «Діяльність Ю. Бойка Блохина та тлі подій в ОУН. Том 3» (1969-1993 рр.), Дарина Тетерина Блохин «Діяльність Юрія Бойка Блохина в німецькому світі» (Переяслав-Хмельницький-Мюнхен, 2009 р.); науковий збірник 8 Міжнародної наукової конференції «Він став легендою живою», присвяченої 105-тій річниці від дня народження Юрія Бойка-Блохина та інші.
Юрій Бойко-Блохин – це людина легенда. Про цю людину варто писати книги для того, щоб окреслити, висвітлити всю багатогранну, самовіддану і воістину титанічну і героїчну діяльність. Він був глибоким аналітиком, рідкісної сили обсерватором та далекоглядним прогнозистом, і тому залишив спадщину, гідну пошани, розвитку й наслідування.
Запрошуємо завітати до музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина та ознайомитися з виставкою, ушанувавши пам’ять Людини-Легенди.
Ольга Науменко,
асистент музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина