21 лютого 2025 року, до Міжнародного дня рідної мови, в межах бібліотечного творчого проєкту «Університетські зустрічі» в конференц-залі імені В. О. Сухомлинського відбулася зустріч з науковцями, співзасновниками громадської ініціативи #інфоВАРТА, які презентували широкій аудиторії – науково-педагогічним працівникам університету, бібліотекарям, науковцям НІЕЗ «Переяслав», учням ліцею «Патріот» – проєкт відродженої національної абетки «Рутенія. Графіка української мови». Горді розповісти, як це було.
Автором проєкту є Василь Чебаник – професор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Він створив неповторні, самобутні композиції написів, у яких шрифт виконує інформаційну та образно-естетичну функції. Основою проєкту «Графіка Української мови» («Абетка»), якій Василь Чебаник присвятив останні десятиліття своєї діяльності, є ідея створення державного шрифту, який базувався б на історичних українських почерках і виконував роль національного державного атрибута та засобу самоідентифікації нації.
Велика зацікавленість заявленою темою зустрічі почалася відразу з показом документального фільму «Рутенія. Повернення коду нації» (Режисер картини: Антоніна Готфрід, автори сценарію: Наталія Яковлева, Антоніна Готфрід, продюсер фільму: Наталія Яковлева (кінокомпанія «Банк Ідей»), який знайомить глядача з історією виникнення писемності, українською школою каліграфії та відновленою абеткою «Рутенія», боротьбою українців за самоідентифікацію через державні символи, мистецтво, мову та її візуальне втілення.
Керівниця проєкту «Рутенія. Графіка української мови», співзасновниця громадської ініціативи #інфоВАРТА, каліграфиня Анжеліка Корнієнко зазначила, що метою проєкту є створення зримого образу української мови на основі історично існуючих, рутенських літер та повернення Україні її зорового символу (поряд з прапором та гербом). Науковиця продемонструвала присутнім графіку українських літер допетровської кирилиці, порівняла їх з графікою літер московської мови, яка досі побутує в Україні (29 січня 1710 року вийшов указ ката України Петра Першого про офіційне впровадження російського цивільного алфавіту, в тому числі на територіях всіх колоній московії), а також розповіла про особливості відродженої української абетки. Надалі, у ході зібрання, пані Анжеліка продемонструвала присутнім каліграфію української абетки.
Письменник, перекладач, дослідник історії України, співзасновник громадської ініціативи #інфоВАРТА Віктор фон Ерцен-Глєрон занурив слухачів в історію української мови й писемності та наголосив, що повернення графіки українських літер сприяє процесу утвердження української національної та громадянської ідентичності.
Аліна фон Ерцен-Глєрон, шрифтовий дизайнер, медіадизайнер, артдиректор проєкту «Рутенія. Графіка української мови», співзасновниця громадської ініціативи #інфоВАРТА розповіла про свою роботу над проєктом.
Директорка бібліотеки Ольга Шкира, зокрема, зазначила, що при упорядкуванні науково-допоміжного біобібліографічного покажчика у двох частинах «Григорій Сковорода (1722-1794)» (Переяслав, 2022), створеного колективом бібліотеки УГСП, на титульній сторінці назва видання подана літерами відродженої української абетки.
Зустріч завершилася фотосесією. Надалі для гостей була проведена екскурсія по бібліотеці університету. У залі інформаційних ресурсів «Чумацький шлях» вони залишили настінні автографи. Київські науковці мали змогу відвідати музеї Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Музей «Заповіту» Т.Г.Шевченка, Музей кобзарства, Меморіальний музей Григорія Сковороди та мистецьку галерею Переяслава у КЗ «Переяславський ЦКМ».
Приємно зазначити, що фонди бібліотеки збагатилися новими виданнями. Команда громадської ініціативи #інфоВАРТА подарувала університетській бібліотеці такі книги:
Чебаник В. Ерцен-Глєрон В. Буття та об’явлення української мови : графіка української мови / В. Чебаник, В. Ерцен-Глєрон. – Київ: Саміт-книга, 2021. – 992 с.: іл.
Створена на основі багатьох наукових публікацій, спогадів, документів, ця книжка допомагає нам глибше зрозуміти та осягнути величезне значення української мови у створенні мов індоєвропейської спільноти. У ній представлено дуже багато маловідомого матеріалу, навіть для фахівців суміжних до культури наук. Для кожного ця книжка є дуже помічною у справі сприйняття та розуміння глибинної значущості української культури. Тут також докладно описуються та засвідчуються деякі винаходи предків українців, що, разом з писемністю, є неспростовним доказом існування на землі України дуже давнього культурного життя.
Завдяки тому, що в цій роботі подається дуже багато маловідомого матеріалу, навіть для фахівців суміжних до культури наук, для читача вона стане чималою допомогою в справі сприйняття та розуміння глибинної значущості української культури. Тут також докладно описуються та засвідчуються деякі винаходи предків українців, які, разом з писемністю, являються доказом існування на землі України дуже давнього культурного життя.
Ця книга пропонується найширшому колу читачів: історикам, мовознавцям, філософам, а також всім, хто цікавиться стародавньою культурою України, де головне місце займає мова.
Якоб Бьоме. 40 запитань про душу. Quaestiones Theosophicae. Clavis або Ключ : пер. з нім. – Київ : Артек, 2022.— 184 с.
Перша книга або писання з Гностичної (Герметичної) філософії видатного філософа Якоба Бьоме (1575-1642)українською мовою. «40 запитань про душу» та доповнення до цих запитань є незвичною та надзвичайно глибинною працею людського духу, який завдяки своєму призначенню, а звідси обов’язку перед людством, наблизив своїх читачів до таїн всесвіту та історії становлення духовної людини – предотечі адамічної людини. Це видання відкриває для читача майже незнаного у нас філософа, одного з останніх філософів в історії людства, який подарував світу надзвичайне знання.
Книга розрахована на теологів, філософів та всіх, хто цікавиться та вивчає найдавніші знання.
Чебаник В. Графіка української мови. Рутенія / Василь Чебаник, Аліна фон Ерцен-Глєрон, Анжеліка Корнієнко. – Київ : Друкарський двір Олега Федорова, 2022. – 184 с. : іл.
Книга присвячена проєкту «Графіка української мови», заснованому в жовтні 2001 року заслуженим діячем мистецтв України, членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України, професором, професором кафедри графічного дизайну Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка Василем Яковичем Чебаником.
Роботу над відновленням візуального зображення української В. Чебаник розпочав у 1971 році після зустрічі з ректором Лейпцизької вищої школи графіки та книжкового мистецтва, професором Альбертом Капром, який почувши, що перед ним український каліграф, поставив митцю питання: «Чому Ви не розвиваєте свою абетку?»
Мета проєкту – створення зримого образу української мови – абетки на основі історично існуючої рутенської. Україна, як суверенна держава, повинна володіти всіма символами державності й перш за все, державною мовою з відповідним їй традиційним засобом візуального зображення.
У книзі представлені українські шрифти, розроблені В. Чебаником, приклади їх використання в різних сферах друкарської справи, графіки та інтронізації книги.
Чебаник В. Українські прописи для всієї родини / Вероніка Чебаник, Анжеліка Корнієнко. – Київ : Друкарський двір Олега Федорова, 2022. – 168 с.
Український рукопис (пропис, скоропис, каліграфія чи мистецтво письма) сягає своїм корінням у глибину віків та має тисячорічну історію. Так склалося, що за більш ніж три сторіччя український пропис втратив своє офіційне використання. Гражданський шрифт, створений для російської мови та насильно впроваджений на території всіх колоній московії, знищив, навіть, пам‘ять українців про свою писемність. Тепер, коли Україна вільна та незалежна, відновлюється і ключове культурне надбання — рукопис, який є однією з головною гранню історичної спадщини нашої держави.
Автори видання Вероніка Чебаник та Анжеліка Корнієнко розробили прописи на основі творчих доробків «Новітні українські прописи», «Історичні українські рукописні шрифти» та шрифту «Українська прописна абетка». Друковані тексти прописів виконані виключно шрифтами ппроєкту «Рутенія. Графіка української мови».
Щиро дякуємо Анжеліці Корнієнко, Віктору фон Ерцен-Глєрону та Аліні фон Ерцен-Глєрон за цікаве спілкування та подаровані книги.
Пресцентр бібліотеки
