Кожна держава пишається людьми, що, як кажуть, поціловані Богом. Їхнє призначення – творити більше, тож вони завжди йдуть на кілька кроків уперед, випереджаючи не одне покоління. Такі люди підіймають свою націю на вищу сходинку розвитку і мають вплив на світові технології, культуру, мистецтво. Ми їх називаємо «кодом нації», бо їхня діяльність генетично спаяна з народом, з яким вони живуть і діють.
У вівторок, 15 жовтня 2024 року, об 10:00 у читальному залі Сигізмунда III Університету Григорія Сковороди в Переяславі у рамках проєкту «Клуб випускників університету», за ініціативи бібліотеки закладу в рамках її ініціативи «Університетські зустрічі», відбудеться презентація нової книги блогерки, української письменниці та авторки 15 романів й збірок Ірини Говорухи під назвою «Код нації».
Стати письменницею Ірина мріяла зі студентських років, під час навчання в нашому університеті. Протягом багатьох років писала по ночах, під час обідньої перерви, в метро та просто, дорогою. Десять років тому, новорічної ночі, вирішила сфокусуватися лише на літературі і творчості. У 2015 році вийшов перший роман «Залежні від життя», який завдяки співпраці з літературним агентом, продюсером та майбутнім чоловіком Андрієм Малицьким приніс авторці популярність та визнання в Україні та за її межами. У період 2016-2020 років виходять ще чотири романи та збірки оповідань. 2017 року Ірина отримує престижну національну премію «Людина року» в номінації «Нова генерація» за досягнення у літературі. У 2018 році в сім’ї Ірини народжується донька Антоніна – перша та довгоочікувана дитина. Ця радісна подія додає доробку письменниці нової енергії та відтінків. Романи «Руда» та «Марта з Ідар-Оберштайна» стають бестселерами. Наприкінці минулого року вийшли дві нові книги: історична драма «Есімде» та душевна збірка життєстверджуючих есе «13 понеділків зими». Цієї весни Ірина презентувала в університеті роман-епопею «Плахта», написаний в перший рік повномасштабного вторгнення, який увійшов в довгий список премії «Книга року BBC – 2023».
У наш час рідко зустрінеш людину, в якій гармонують завзятість та ніжність, краса та розум, усвідомлене материнство та перфекціонізм. Ірина – саме така, справжня жінка. Дружина, мама та талановитий автор, книги якого змінюють світ!
«Ідею написати таку книгу як «Код нації» мені підказали читачі. Прочитавши нариси про Лесю Українку, Тетяну Яблонську та Василя Симоненка, не домовляючись, вигукнули: «От було б добре, якби про геніїв розказати простіше. Без пафосу, переліку регалій, формалізму. Адже так хочеться за творами «Коні не винні», «Лісова пісня» та «Собор» побачити живих письменників. Відчути Катерину Білокур, Марію Приймаченко, Олександра Мурашка, ніби вони кавують у нашій вітальні та розмірковують про тонкощі догляду за пензлями. Зрозуміти, про що думав Владислав Городецький, вигадуючи своїх загадкових химер. Як розспівувалися Соломія Крушельницька, Назарій Яремчук та Квітка Цісик. У чому геніальність Богдана Ступки, Віри Холодної, Марії Заньковецької. Що надихало Бориса Патона, Миколу Амосова та Володимира Вернадського. Як римували Володимир Сосюра та Олександр Олесь. Скільки пар пуантів станцювали Павло Вірський, Лідія Чернишова, Теодор Попеску. Чому Іван Нечуй-Левицький ненавидів апостроф, а Валерій Лобановський – цифру тринадцять. Що сталося з Павлом Тичиною з приходом радянської влади і чому Софію Русову ігнорувала рідна мати. Кого кохала київська хірургиня Віра Гедройц. У які хвилини свого життя писала вірші Ада Роговцева.
Будь-яка країна – це передовсім земля. Ґрунт, небо, висока чи низька трава. Бірюза моря, шпаркість піску, підхмар’я гір. Пшениця, бананові плантації, кремезні фіорди. Територія та й годі. Унікальною, особливою і неповторною її роблять саме люди. Ось чому й Україна така самобутня. Бо в ній живуть працьовиті, талановиті та незламні українці. Будь-коли, навіть у нестерпно важкі часи, вони вирощували хліб, квіти, яблука… Писали полотна, музику, вірші. Будували, лікували, розгадували автоімунні хвороби та рятували світ від епідемій. Зводили прибуткові будинки. Розробляли пристрої нічного бачення та човни, що літають.
Я не претендую на істину та стовідсоткову біографічність. Не наполягаю на відтворенні ідеально точного життєвого шляху. Ці люди, можливо, були іншими: теплішими чи холоднішими, вродливішими, зграбнішими, з іншим почуттям гумору та власної гідності. Можливо, вони кохали сильніше, працювали більше, мріяли потужніше, але я побачила та відчула їх саме такими. Кожен мав свій персональний код, хист і Божий дар. Манери, особливості зовнішності та характеру. Об’єднує їх лише одне – безперечний талант і велика любов до України», – розповідає Ірина Говоруха про нове творіння яке, як і обіцяла, повноцінно представить в стінах альма-матер.
«Код нації» – ключ до генетичного коду українців. Прочитавши цю працю ви станете духовно багатшими і кращими, піднявшись ще на одну сходинку до світла. Приходьте, аби надихнутися вірними сенсами та мати можливість придбати нове видання нашої випускниці з її автографом.
Пресцентр бібліотеки