Напередодні чи не найголовнішого державного свята, заснованого 24 серпня 1991 року на честь ухвалення Акту проголошення незалежності України та від’єднання від СРСР, бібліотека Університету Григорія Сковороди в Переяславі та відділ інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю, в рамках свого партнерського проєкту «Науковці в бібліотеці» запросили з гостьовою міні-лекцією активну учасницю історичних подій відновлення Української Незалежності, професорку, філологиню Ганну Токмань.
Токмань стояла біля джерел заснування Народного Руху України і Товариства «Просвіта», а відтак поділилася спогадами і роздумами про обставини і причини створення цих організацій в 1989 році, розповіла як виникали ідеї, як гуртувалися люди, що робили в той період рухівці і тумівці-просвітяни, у чому була конкретика їхніх справ.
«Українці тоді використали свій шанс відновити свою багатовікову, тисячорічну українську незалежну державу», – зауважує на початку відео Ганна Леонідівна й надалі з великою любов’ю і повагою згадує про двох своїх товаришів-соратників у Бердянську: найстаршого – Петра Гончаренка, ветерана Другої світової війни, художника, просвітянина, та наймолодшого – Олексія Кайду, її кращого випускника середньої школи № 16, а пізніше голову Тернопільської обласної ради та Народного депутата України 7-го скликання, нині ж – воїна ЗСУ, офіцера-артилериста.
На завершення своєї міні-лекції Ганна Токмань акцентувала увагу на тому, що, у свій час, разом із однодумцями, вона зробила доленосний вибір, і наголосила, що в нинішніх умовах російсько-української війни перед громадянами України ще гостріше стоїть питання екзистенційного вибору у боротьбі за свободу і незалежність:
«Ми були в умовах екзистенційного вибору в кінці 80-х: стати на боротьбу за незалежну Україну, боротися проти – за збереження СРСР, чи відмовчатися, тихенько собі посидіти і чекати, хто переможе. Зараз ситуація ще гостріша, значно гостріша, бо точиться війна, війна з московією. І єдиним критерієм, коли ви робите вибір, екзистенційний вибір, ви вибираєте себе в обставинах російсько-української війни, – є патріотизм. Ви ставите собі питання: те, як я себе буду вести, те, яку я позицію займу, те, що я конкретно зроблю, допоможе перемозі України в цій війні, чи не допоможе. Бо не допоможе перемозі України – це означає допоможе московії. Іншого немає. Або – або».
Зауважимо, що відео з Ганною Леонідівною було записане у червні 2024 року. Пізніше, 13 липня, на фронті загинув її племінник – командир роти, воїн-доброволець, який боронив нашу Батьківщину з весни 2022 року, Леонід Сергійович Кузьменко. Висловлюємо співчуття. Слава Герою і вічна пам’ять!
Неодмінно перегляньте цю живу сторінку нашої усної історії устами очевидиці, підтримайте її вподобаннями, коментарями та поширеннями – ця промова варта того, аби бути почутою в найсвятіші дні нашої історії, найвеличніше державницьке свято нашої новітньої історії.
Пресцентр бібліотеки