«Нам берегти тебе, Соборну і Єдину…»: у Музеї-архіві імені Юрія Бойка-Блохина відкрилася книжкова виставка до Дня Соборності України

Бібліотека Університету Григорія Сковороди в Переяславі > Новини > «Нам берегти тебе, Соборну і Єдину…»: у Музеї-архіві імені Юрія Бойка-Блохина відкрилася книжкова виставка до Дня Соборності України

З року в рік, 22 січня, українці у всьому світі та на теренах нашої Батьківщини відзначає величне національне свято – День Соборності України. Це свято об’єднання та єдності нашого народу. Воно нагадує нам, що Україна неподільна, не поділена на Схід і Захід України. У нас одна держава, ми єдиний її народ!

Щороку, в цей день український народ із вдячністю згадує тих героїв, які намагались відродити незалежну Соборну українську державу. Саме 22 січня 1919 року, на Софійській площі в Києві, було урочисто проголошено злуку Української і Західноукраїнської народних республік. Це історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців, розділених кордонами тогочасних імперій. Цій знаменній події передували тяжкі випробування. Це був час становлення української державності на фоні драматичних подій у Європі…

З нагоди цього свята у музеї-архіві імені Юрія Бойка-Блохина при Університеті Григорія Сковороди в Переяславі експонується книжкова виставка «Нам берегти тебе, Соборну і Єдину…».  Там представлено книги з новітньої історії України, які надають можливість детально ознайомитись з історичними фактами та передісторією виникнення свята. Виставка має за мету поглибити знання молоді про історію творення української державності, про історію виникнення свята Соборності України та Свободи, познайомити з видатними історичними постатями, які виборювали незалежність та соборність України та намагання викликати інтерес до вивчення історії України.

Основу виставки складають матеріали, які висвітлюють сторінки історії, а саме: Дмитро Дорошенко «Євген Чикаленко 1861-1929: його життя і громадянська діяльність» (Прага, 1934)» М. Забаревський «Вячеслав Липинський і його дуки про українську націю і державу» (Аусбург, 1946 р.), Антон Лотоцький «Історія України для дітей» (Івано-Франківськ, 1993), Іван Крипякевич. «Історія України» (Львів, 1941) тощо. У журналі «Українознавство. Календар-щорічник» за 2009 рік надрукована стаття Олександра Мостнєва «Соборність України та відмінності історико-політичних доль регіонів». Також у журналах «Розбудова нації» №3-4, №7-8, №11-12 за 1930 р. надруковано статтю  Осипа Бойдуника «Соборність України та її східні кордони». У цій  у статті автор гостро зауважив, що «не співати тільки та декламувати має кожний член 45-міліонової нації, а боротися за здобуття Української Самостійної Соборної Держави від Сяну по Кавказ». Наголосивши на соборності українських земель, він нагадав сумний досвід минулих визвольних змагань: «Замість одного лану – держави з одним центром у Києві й одною оборонною силою, в нас було три «лани» і три центри: один у Львові-Станиславові, другий у Києві, а третій у Катеринодарі; і кожний із тих центрів вів собі окрему політику і мав осібну армію». Автор, аналізуючи східні українські етнічні межі і спираючись на дослідження вчених, прийшов до висновку: «Етнографи й наші, й чужі, довели, що на Кубані та інших північно-кавказьких землях, як от частині Донщини й Астраханщини, на цілій Ставропольщині й частині Терщини більшість населення (62–75% залежно від області) є українці».

Книги, статті періодичних видань, представлені на виставці розкривають шлях українського народу до незалежної, соборної держави. Тільки об’єктивність і правда можуть стати джерелом повчального історичного досвіду, застерегти сучасних будівничих нової України від необачних дій і помилкових рішень. За допомогою такої літератури відвідувачі мають можливість поглибити свої знання про історію виникнення свята Соборності України, виховувати патріотичні почуття та повагу до державної атрибутики, викликати інтерес до вивчення історії України.

Слово «Соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його – означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію. Тож вивчаймо власну історію і цінуймо цілість землі рідної і народу!

 

Ольга Науменко

асистент музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина