Починаючи з 2004 року колектив бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі здійснює культурно-просвітницькі тури з метою пошуку нестандартних і перспективних форм роботи книгозбірень в сучасних умовах, подальший розвиток власних інтелектуальних здібностей та збагачення потенціалу, ознайомлення з досвідом роботи кращих закладів культури та освіти, бібліотек закладів вищої освіти та наукових бібліотек для подальшого прогресування і оновлення змісту роботи.
У 2023 році метою поїздки, що традиційно відбулася у переддень Всеукраїнського дня бібліотек, було відвідування Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Попередньо у цьому закладі сковородинівські берегині книги були ще у 2007 році, відтак нині були приємно вражені змінами, які відбулися у колег – приміром, рішенням вченої ради ЧНУ імені Богдана Хмельницького від 16-го вересня 2014 р. науковій бібліотеці було присвоєно ім’я видатного вченого-енцеклопедиста Михайла Олександровича Максимовича; з нагоди 100-річчя Черкаського національного університету у бібліотечному корпусі було відкрито Музей історії університетської книги, один із чотирьох в університетській спільноті України; проведено сучасний ремонт приміщення бібліотеки, а у 2013 р. завдяки спонсорській допомозі було відкрито електронний читальний зал (15 комп’ютерів) тощо.
Бібліотекарі ознайомилися з роботою університетської книгозбірні, з великою зацікавленістю оглянули експозицію Музею історії університетської книги. Фахово і з великою любов’ю до свого дітища екскурсію провів директор наукової бібліотеки, кандидат історичних наук, доцент, член Національної спілки журналістів України Григорій Голиш. У режимі вільного спілкування між колегами відбувся обмін досвідом роботи. Розмова велася навколо тем, пов’язаних з організацією наукової діяльності й вебометрії, створенням записів у електронному каталозі та інституційному репозитарії, здобутками в галузі використання електронних ресурсів та культурно-просвітницької роботи.
Принагідно, у ході візиту, між колективами двох книгозбірень було підписано угоду про співпрацю. Метою цієї угоди визначено «об’єднання зусиль та досвіду сторін для розвитку інтелектуальних, інформаційних, аналітичних, дослідницьких, культурних зусиль… задля підтримки освітньо-наукового процесу». Підписантами документу є директорка бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольга Шкира та директор наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Григорій Голиш. Також із пунктів угоди є обмін книгами між книгозбірнями, що дуже допомагає при комплектуванні бібліотечних фондів університетських бібліотек при недостатньому фінансуванні. Наразі бібліотека отримала від колег 45 книг у рамках такого книгообміну: підручники, навчальні посібники й монографії з таких галузей: публічне управління та адміністрування, педагогіка та психологія, мовознавство та літературознавство, соціальна робота та журналістика, історичні науки та мистецтвознавство, краєзнавство та спортивні дисципліни.
«Народна мудрість говорить – знання за плечима не носити. Ми стараємось постійно поглиблювати свої знання не тільки в межах бібліотечної професії, а і розвиватися всебічно. Відвідуючи різні міста України, знайомимось із історичними пам’ятками, експозиціями музеїв та виставок, глибше вивчаємо історію, культуру, сучасне життя краю. Адже бібліотекар-бібліограф університетської книгозбірні повинен знати історію України; її культуру; українську й зарубіжну літературу; психолого-педагогічні дисципліни; загальний курс бібліотекознавства, бібліотечні фонди й інформаційно-пошукові системи, організацію бібліотечної справи в Україні та за кордоном; історію книги; основи інформатики; принципи роботи з читачами; основи бібліографії; питання зберігання й використання науково-технічної документації; основи проведення експертизи й визначення практичної цінності науково-технічної інформації тощо», – розповідає директорка бібліотеки Ольга Шкира.
Після університетської книгозбірні бібліотекарки з УГСП відвідали Черкаський обласний краєзнавчий музей – один з найстаріших музеїв України (заснований 1918 року). Нове приміщення музею (створене 1985 року) приємно вразило їх своєю експозицією, яка складається з 30 виставкових залів площею 2 800 м². Вона має такі розділи: природа краю, археологія, етнографія, історія краю XIV – початку XX століття, історія краю від 1917 року і сучасність та велика зала вшанування пам’яті пророка України Т. Г. Шевченка, низка окремих залів, присвячених видатним землякам, уродженцям Черкащини або відомим особам, чия діяльність пов’язана з «Шевченковим краєм» (поет Василь Симоненко, ботанік і селекціонер Володимир Симиренко, політик В’ячеслав Чорновіл – прим.авт.). Бібліотекарки зізнаються, найбільше зацікавили зали, де розміщено унікальну колекцію речей козацької доби, а також фоліанти шевченківських видань, оскільки особливістю діяльності колективу бібліотеки є розробка творчих бібліотечних проєктів «Шевченкознавство» (започаткований 2005 року) та «Україна – земля козацька» (започаткований 2006 року). У рамках цих проєктів працівники книгозбірні здійснюють значну пошукову та дослідницьку роботу, ознайомлення з історичним матеріалом, вивчення пам’яток історії та культури, організовують зустрічі з науковцями-істориками, працівниками музеїв тощо. Відбувається широке інформування користувачів шляхом створення книжкових виставок, проведення бібліографічних оглядів, презентації книг, днів інформування про нові надходження до бібліотеки, укладання рекомендованих списків літератури, біобібліографічних нарисів тощо. Захоплюючу різнопланову екскурсію провела завідувачка відділу науково-методичної та пам’яткоохоронної роботи, старший науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею Лілія Чиж. Приємною несподіванкою стали книги бібліотеці УГСП директоркою Черкаського обласного краєзнавчого музею Іриною Собко – мова про «Музейний часопис» № 1, 2018 та «Черкаський обласний краєзнавчий музей : до 100-річчя з дня заснування», 2018.
Наступною локацією яку відвідали берегині сковородинівської книги став Черкаський художній музей. Це сучасний виставковий медійний простір та місце проведення різноманітних заходів. У фондах музею зберігається понад 7 тисяч одиниць. Основу музейної експозиції, яка займає 1 406 кв.м., складають зібрання з націоналізованих приватних колекцій землевласників. Музейне зібрання складається з двох відділів – декоративно-вжиткового та образотворчого мистецтва. Також до складу музею входить Меморіальний музей народного художника України, лауреата премії імені Т. Г. Шевченка, відомого сценографа Данила Нарбута. Цікаву екскурсію залами музею провела старша наукова співробітниця Черкаського художнього музею Олександра Рак.
Побували під час подорожі й в єдиному в Україні буддійському храмі «Білий лотос», зокрема школу бойових мистецтв. Тут можна вивчити тайський бокс, основи самооборони, кунг-фу техніки лаоської школи Ша-Фут-Фань, йогу, східні танці, практику правильного дихання тощо. Побудував храм Володимир Скубаєв, який протягом багатьох років навчався в Лаосі кунг-фу. Водночас, у нього виникло бажання побудувати храм в Україні, де була б школа бойових мистецтв. Основні будівельні роботи проводилися у 80-90-ті роки ХХ століття учнями майстра кунг-фу, на даний час храм ще, частково, добудовується. При вході в храм стоїть Біла ступа, яка є символом жіночої енергії, Всесвіту і земних стихій. Кожен її щабель – то етапи вдосконалення людини. На території храму є літній майданчик бойових мистецтв. У храмі є вівтарі для залучення енергії: щастя, здоров’я, любов, сімейне благополуччя, багатство, будда зростання і розвитку та вітання храму. Наставник храму, майстер кунг-фу Оксана Пархоменко провела екскурсію територією закладу, дала практичні поради з проведення щоденної ранкової руханки, яка сприяє підготовці організму до трудового дня, розповіла про філософію кунг-фу, історію та основні принципи буддизму й пояснила, за особисто обраним променем колеса Сансари, яка місія покладена на кожного із нас у цьому житті.
Наприкінці мандрівки відвідали парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва «Долина Троянд», розміщений неподалік від центральної частини міста, на березі Кременчуцького водосховища. Він був створений у 1976 році. Його еволюція пройшла шлях від дикого пляжу та заростей, де випасали кіз, до розкішного скверу з клумбами «королеви квітів». Тут було посаджено 15 000 кущів троянд. Зараз у парку є декілька фонтанів з міні-озерами, облаштовані алеї з лавочками та ліхтарями, а також невеликий пляж на березі Дніпра. У 2012 році в парку збудований сонячний годинник у вигляді журавля та дванадцяти металевих кованих стільців. У 2018 році в Долині троянд з’явилася ще й алея сакур. Саджанці цих японських вишень місту подарувала делегація з Японії. З парку відкривається чарівний краєвид на Дніпро. Тут є можливість відпочинку для дітей, молоді, сімейних пар, адже кожен може знайти для себе розвагу до душі. У вихідні дні в парку часто проводять фестивалі, святкування або концерти.
Колектив університетської книгозбірні висловлює щиру подяку черкаським колегам, адміністрації та профспілковому комітету нашого університету за допомогу у проведенні професійно-пізнавальної поїздки. Черкаси залишили по собі хороші та приємні враження, теплі спогади. Ініціативу колективу, її актуальність постійно підтримує адміністрація університету, а профспілковим комітетом виділяються кошти для оплати за оренду автобуса. Бібліотекарі вдячні їм і цього разу.
Пресцентр бібліотеки
