Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович
Кожен діяч та його внесок у розбудову держави мають бути відомі, усвідомлені та гідно пошановані. Відтак, з нагоди 160-х роковин перепоховання Тараса Шевченка, Свята Героїв, роковин перемоги козаків під проводом Тараса Трясила, книгозбірнею університету спільно з Відділом PR-технологій та зв’язків з громадськістю, було відзнято захоплюючу та надзвичайно цікаву відеолекцію доктора філологічних наук, професора кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання, керівника Центру Сковородинознавства університету Миколи Корпанюка.
Аби творити сучасність варто знати свою історію. Століттями народжувались звитяжці, котрі своїм прагненням до волі, героїчністю та відвагою вели за собою сучасників та надихали прийдешні покоління, наближаючи омріяну свободу.
«До всіх, хто був колись козаком чи хоче ним стати – до Війська прибувати, віру благочестиву від замислів лядських боронити, вольностей козацьких здобувати» ‒ з універсалу вперше в історії козацтва до населення України звернувся Тарас Федорович (Трясило), ставши на чолі повстання проти Польщі (березень – травень 1630). Протягом квітня – початку травня воно охопило значну територію України. Опорним пунктом повстанці обрали Переяслав. 25 травня 1630 року козацьке військо отримало блискучу перемогу над польською армією під командуванням коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. «Тарасова ніч» ‒ таку назву отримав кульмінаційний момент битви (саме йому присвятив 1838 року однойменну поему Тарас Шевченко). Зініційовані Конецпольським переговори з козацькою старшиною завершились підписанням перемир’я 29 травня 1630 року. Тарас Федорович, розуміючи наслідки угоди та її невідповідність інтересам повстанців, і надалі робив спроби зворушити населення до боротьби проти поневолювачів, та тільки через 18 років це вдалося втілити Богдану Хмельницькому.
Історичні передумови виникнення визвольного руху на українських землях у XVII ст., відображення його у літописанні та літературі, зокрема, творчості Тараса Шевченка, зв’язок нашого минулого із сьогоденням окреслив Микола Павлович у відеолекції, яку Ви зможете переглянути нижче.
Приємного перегляду!